Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 17 вересня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, та касаційною скаргою особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року,

старший слідчий СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 11 серпня 2008 року виніс три постанови про порушення кримінальних справ щодо директора ДП "Жилбуд" ОСОБА_3 за фактом заволодіння ним шляхом шахрайства грошовими коштами ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 4 ст. 190 КК України.

Як убачається з даних постанов, приводом до порушення кримінальних справ були матеріали дослідчої перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_2, яка повідомила, що 17 жовтня 2005 та 21 квітня 2006 року року директор ДП "Жилбуд" ОСОБА_3 під приводом інвестування будівництва двох 3-х квартир та двох гаражів у будинку на вул. Маршала Говорова у м. Одесі, шляхом обману заволодів її грошима на загальну суму 1 199 700 гривень, а підставами - встановлення в ході перевірки цієї заяви достатніх даних, що вказували на наявність у діях ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених частинами 3, 4 ст. 190 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2008 року за скаргою ОСОБА_3 скасовано три постанови слідчого від 11 серпня 2008 року про порушення кримінальних справ щодо директора ДП "Жилбуд" ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених частинами 3, 4 ст. 190 КК України, та відмовлено в порушенні вказаних кримінальних справ.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, місцевий суд указав, що на час порушення кримінальної справи органи досудового слідства не мали достатніх приводів та підстав для прийняття такого рішення.

При цьому дійшов висновку, що, дії ОСОБА_3 охоплюються цивільно-правовими відношеннями й ознак кримінально-караного діяння не містять.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність достатніх приводів і підстав до порушення зазначених кримінальних справ.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_2, за заявою якої була порушена кримінальна справа, також ставить питання про скасування постановлених судових рішень з направленням справи на нове розслідування. На обґрунтування своєї позиції посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли необґрунтованого висновку про відсутність приводів і підстав до порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_3 та вдалися до оцінки зібраних у ній матеріалів. Крім того, наводячи докладні обґрунтування, стверджує, що дії ОСОБА_3 були направлені саме на заволодіння шляхом шахрайства її коштами. Вважає, що у слідчого було достатньо приводів і підстав до порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення касаційного подання та касаційної скарги, міркування прокурора, який підтримав подання прокурора та скаргу ОСОБА_2, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України слідчий може порушити кримінальну справу за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, а також за матеріалами дослідчої перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто для порушення кримінальної справи є необхідним встановлення приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Тому суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. - 236-8 КПК України повинен перевіряти, чи існували приводи і підстави для порушення кримінальної справи, та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте зазначені вимоги закону судом було порушено.

Так, суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанови про порушення кримінальних справ, замість перевірки наявності приводів та підстав для її порушення, у своїй постанові вдався до оцінки зібраних по справі доказів, на підставі чого дійшов висновку про відсутність у них даних, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_3 ознак суб'єктивної сторони складів злочинів, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України, та зробив висновок про наявність між ОСОБА_3 та ОСОБА_2цивільно-правових відносин.

Отже місцевий суд вийшов за межі своїх повноважень, наданих законом при прийнятті рішень в даній справі, та без належної перевірки підстав до порушення кримінальної справи, вдався до оцінки доказів і визнав відсутність в діях ОСОБА_3 складів злочинів, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України.

На це не звернув уваги й апеляційний суд і також вдався до оцінки доказів по справі.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. - 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_3 й надані слідчим матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, задовольнити, а касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року по скарзі ОСОБА_3 на постанови слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 11 серпня 2008 року про порушення кримінальної справи с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.