Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 17 вересня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2008 року,

старший слідчий прокуратури Приморського району м. Одеси 7 жовтня 2008 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ "Вант" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Як убачається з даної постанови, приводом до порушення кримінальної справи були матеріали дослідчої перевірки за фактом надання директором ТОВ "Вант" ОСОБА_1 до управління Архітектури та містобудування Одеської обласної адміністрації завідомо неправдивих даних, які стали підставою для отримання ним ліцензії на будівництво, а підставами - встановлення в ході перевірки достатніх даних, що вказували на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2008 року за скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 скасовано постанову слідчого від 7 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ "Вант" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та відмовлено в порушенні вказаної кримінальної справи.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, місцевий суд указав, що на час порушення кримінальної справи органи досудового слідства не мали достатніх приводів та підстав для прийняття такого рішення.

При цьому, зробивши аналіз долучених до скарги заявника нормативних актів, які регламентують порядок отримання ліцензій на будівництво, суд дійшов висновку, що, оскільки органи досудового слідства не взяли до уваги положення, які містяться у проаналізованих судом нормативних актах, прийняте ними рішення є незаконним, а матеріали, надані суду, не містять у собі достатніх даних, які б свідчили про надання директором ТОВ "Вант" ОСОБА_1 до управління Архітектури та містобудування Одеської обласної адміністрації завідомо неправдивих даних.

Крім того, пославшись на те, що фактично приводом для слідчого до порушення кримінальної справи були пояснення, відібрані у ОСОБА_3, який не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, суд визнав їх недостатнім приводом для порушення кримінальної справи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність достатніх приводів і підстав до порушення зазначеної кримінальної справи та вдалися до оцінки зібраних у ній матеріалів, що можливо лише при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подання прокурора, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України слідчий може порушити кримінальну справу за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, а також за матеріалами дослідчої перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто для порушення кримінальної справи є необхідним встановлення наявності підстав і приводів до її порушення.

Тому суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. - 236-8 КПК України повинен перевіряти, чи існували приводи та підстави для порушення кримінальної справи, та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте зазначені вимоги закону судом було порушено.

Як убачається з тексту постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1приводом для цього рішення були матеріали дослідчої перевірки, проведеної працівниками відділу боротьби зі злочинами і управління південного регіону ОРУ ДДСБЕЗ МВС України.

За таких обставин, посилання суду на те, що приводом до порушення кримінальної справи були пояснення ОСОБА_3, які, на думку суду, є недостатніми і викликають сумнів щодо їх достовірності, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Крім того, як убачається з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, в них містяться пояснення ОСОБА_1, з яких убачається, що ОСОБА_3 ніколи не працював у нього на підприємстві, а його диплом за спеціальністю "водопостачання та водовідведення" він використав для отримання ліцензії на будівельну діяльність, включивши ОСОБА_3 у список осіб, які працюють на підприємстві у заявку на отримання ліцензії; пояснення ОСОБА_3, з яких убачається, що він ніколи не працював у ОСОБА_1 у ТОВ "ВАНТ", не знайомий з ним і не давав йому свої документи, у тому числі, і диплом; документи, на підставі яких ТОВ "ВАНТ", директором якого є ОСОБА_1, отримав ліцензію на будівельну діяльність.

Проаналізувавши ці матеріали, слідчий дійшов висновку про те, що в них міститься достатньо даних, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Суд, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на вказану постанову слідчого про порушення кримінальної справи, замість перевірки наявності в матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, вдався до оцінки зібраних по справі доказів з точки зору їх допустимості й достатності, аналізу нормативних актів, які регламентують порядок видачі ліцензій, тобто розглянув й заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, що є неприпустимим при розгляді скарг на постанову про порушення кримінальної справи.

На це не звернув уваги й апеляційний суд і також вдався до оцінки доказів.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. - 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 й надані прокурором матеріали та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2007 року по скарзі захисника ОСОБА_2 і інтересах ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси від 7 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.