Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, в тому числі: вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 серпня 2003 року за ч.2 ст. 309 КК України на підставі ст.ст. 70, 96 КК України на три роки один місяць позбавлення волі; вироком цього ж суду від 15 січня 2008 року за ч.2 ст. 309 КК України на п'ять років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки,

засуджено за ч.2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено п'ять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2008 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він повторно наприкінці вересня 2007 року в денний час на території піщаного кар'єру поблизу смт. Олишівка Чернігівської області, зірвавши листя та верхівки дикоростучої коноплі вагою приблизно 50 г, придбав наркотичний засіб, переніс його до будинку АДРЕСА_1, де шляхом висушування та подрібнення виготовив наркотичний засіб та незаконно зберігав його без мети збуту.

20 травня 2008 року за вказаною адресою у ОСОБА_1 працівниками міліції виявлено та вилучено 17,5 г особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (марихуани) та саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів з залишками екстракту канабісу вагою 0,386 г.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись, на те, що суд при призначенні засудженому покарання неправильно застосував кримінальний закон, а саме, положення ч.4 ст. 70 КК України, тоді як остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначати за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України з огляду на те, що вчинений ним злочин є триваючим і вважається закінченим з моменту його виявлення та припинення правоохоронними органами.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2008 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 309 КК України за незаконне придбання, зберігання, перевезення, виготовлення наркотичних речовин без мети збуту за попередньою змовою групою осіб, що мало місце 19-20 вересня 2007 року, на п'ять років позбавлення волі й звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Як встановив суд, злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України, за який ОСОБА_1 засуджений даним вироком, він розпочав вчиняти до постановлення попереднього вироку з вересня 2007 року і продовжував після його постановлення - до 20 травня 2008 року, тобто вчинив триваючий злочин, який є закінченим, в даному випадку, з моменту припинення його правоохоронними органами.

Враховуючи наведене та виходячи зі змісту норм кримінального закону, що регламентують правила призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, а саме те, що при засудженні особи за триваючий злочин, який почався до і продовжувався після винесення вироку, за яким ця особа засуджена і не відбула покарання за вчинення іншого злочину, за останнім вироком суд повинен призначити покарання за правилами ст. 71 КК України.

Таким чином, твердження прокурора у касаційному поданні про неправильне застосування судом кримінального закону, а саме, призначення ОСОБА_1 покарання за даним вироком за сукупністю злочинів, а не за сукупністю вироків, є обґрунтованим, у зв'язку із чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Під час нового судового розгляду у разі доведеності винуватості ОСОБА_1, йому слід призначити покарання з урахуванням вимог ст.ст. 65, 71 КК України.

З огляду на викладене та, керуючись статтями 394 і 395 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді взяття під варту залишити без зміни.