Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Кукти М.В.,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Руднєва А.В.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВУ МВС України в м. Севастополі, від 03.09.99

представник відповідача, Севастопольської митниці- Агабабян Сергій Суренович посвідчення НОМЕР_2, від 25.11.10

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 19.07.12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Севастопольської митниці (пл. Нахімова, 5 А,Севастополь,99011)

про стягнення компенсації за невидачу форменого одягу та взуття, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19.07.2012 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення по справі про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Севастопольської митниці від 04.04.2012 р. № 100 ОСОБА_2 (аб. № 245) старшого інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста "Рибпорт" звільнено із займаної посади відповідно до частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України ( розірвання трудового договору за ініціативою власника у звязку із скороченням штатної чисельності митниці).

04.04.12 р. позивачем була заявлена письмова вимога до адміністрації Севастопольської митниці зробити повний розрахунок за час праці в Севастопольській митниці, куди входить компенсація за невиданий формовий одяг та взуття, куплене ним за власні грошові кошти (ксерокопії чеків були надані).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зразки форменого одягу затверджені постановою Кабінету міністрів України від 26 грудня 2002 р. N 1988 "Про затвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їх опису, норм забезпечення і термінів експлуатації" (1988-2002-п) .

Наказом Державної митної служби України від 04.10.2002 N 545 (v0545342-02) "Про обов'язкове носіння форменого одягу, службових посвідчень та особистого митного забезпечення", встановлені правила носіння форменого одягу. Також правила носіння форменого одягу встановлені наказом Державної митної служби України від 10.09.2003 р. N 602 (v0602342-03) "Про затвердження правил носіння форменого одягу посадовими особами митної служби України, курсантами митних закладів освіти"( втратив чинність з 01.01.2007 р.)

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 28.11.2003 р. N 810 "Про затвердження положення про порядок забезпечення посадових осіб митної служби України, курсантів митних закладів освіти форменим одягом, його зберігання й видачі" (далі - Наказ № 810), формений одяг - це речове майно особистого користування (одяг, взуття, знаки розрізнення), яке видається посадовим особам митної служби України залежно від рангів, персональних знань і характеру службових обов'язків, а також курсантам, які навчаються у митних закладах освіти України. В окремих випадках (нестандартні фігури, одяг для державних радників) дозволяється індивідуальне пошиття форменого одягу з дотриманням процедури закупівлі відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1.6 Наказу № 810, видача посадовим особам і курсантам грошової компенсації за формений одяг або коштів на її придбання забороняється.

Частиною першою статті 557 Митного кодексу України передбачено, що фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури митної служби України здійснюються за рахунок державного бюджету.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12.07.1996 № 327/-ВР (327/96-ВР) (зі змінами, внесеними Законом від 21.12.2000 р.) функціональною структурою витрат бюджету в розглянутій сфері є правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави. Економічна структура даних витрат - це витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату, придбання предметів користування і матеріалів, витрати на командировочні, оплата послуг на утримання приміщень і обслуговування установ і організацій. До цих витрат бюджету відносяться і капітальні витрати -капітальне будівництво, капітальний ремонт. Усі ці витрати бюджету конкретизуються у зведеній структурі витрат бюджетної класифікації України, затвердженої Міністерством фінансів України. Тобто, структура бюджетної класифікації України при функціональній структурі видатків України не передбачає витрат (коштів) у державному органі на компенсацію витрат на придбання спецодягу, за рахунок коштів на їхнє утримання.

Витрати бюджетних коштів повині здійснюватись винятково по встановлених кодах економічної класифікації

ОСОБА_2 на підтвердження суми (11859,50 грн.) вказаної компенсації надав товарні чеки, які, як він вказує, йому були видані при покупці форменого одягу та взуття за власні кошти.

Судова колегія критично оцінює в якості доказів, вказані товарні чеки у зв'язку з тим, що не має можливості визначити хто саме є покупцем товару вказаному у чеку, крім того, вони не містять порядкового номеру.

Порядок забезпечення посадових осіб митної служби України форменим одягом передбачений Наказом № 810 "Про затвердження Положення про порядок забезпечення посадових осіб митної служби України, курсантів митних закладів освіти форменим одягом, його зберігання й видачі".

Відповідно до положення "Про Державну митну службу України" затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 582/2011 (582/2011) , державна митна служба України (Держмитслужба України) є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Держмитслужба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи.

Згідно частини першої статті 545 Митного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, митних постів, спеціалізованих митних органів та митних організацій спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Наказом № 810 прийнята до виконання постанова КМУ від 26.12.2002 № 1988 "Про затвердження зразків форменого одягу посадових осіб митної служби України, їх опису, норм забезпечення і термінів експлуатації" (1988-2002-п) та з метою визначення порядку забезпечення посадових осіб митних органів України форменим одягом, його зберігання й видачі.

Встановлено, що наказ № 810 не втратив юридичну силу і своє значення, у зв'язку з чим був обов'язковий до виконання митними органами України.

Отже, як встановлено пунктом 1.6 Наказу № 810, видача посадовим особам і курсантам грошової компенсації за формений одяг або коштів на її придбання забороняється.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що позовні вимоги не засновані на законі, не обґрунтовані тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19.07.2012 року по справі № 2а-1126/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук