5-2211к09 Про умисне вбивство за попередньою змовою - 15.09.2009 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні 15 вересня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_7) та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2009 року,

вироком Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2009 року засуджені:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянка України, раніше не судима,

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянин України, раніше не судимий,

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років,

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим постановлено визначити ОСОБА_7, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

За вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

У серпні 2007 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник умисел на вбивство ОСОБА_8 - цивільного чоловіка ОСОБА_1 З цією метою ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розробили план вчинення злочину та розподілили між собою ролі. Згідно з планом, з 1 до 5 вересня 2007 року вказані особи намагались отруїти ОСОБА_8 шляхом заміни змісту капсул лікарського препарату для схуднення, який приймав ОСОБА_8, на сильнодіючий медичний препарат "кетанов". Оскільки смерть потерпілого не настала, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вирішили вбити ОСОБА_8 із застосуванням вогнепальної зброї.

Реалізуючи злочинний план, 25 вересня 2007 року ОСОБА_7 взяв на горищі будинку АДРЕСА_1 одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю, яка належала його діду, та у цей же день перевіз її АДРЕСА_2. За цією адресою ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу виготовив саморобним способом обріз мисливської рушниці шляхом вкорочення ствола за допомогою пилки. ОСОБА_1, згідно з домовленістю, надала ОСОБА_7. мисливські патрони відповідного калібру.

27 версеня 2007 року, близько 3 год. 15 хв., у під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_7 чекав на повернення ОСОБА_8, а ОСОБА_1, перебуваючи за цією ж адресою у кв. 39, спостерігала за прибуттям потерпілого додому, про що повідомляла ОСОБА_7 за допомогою мобільного телефону. Близько 4 год. 30 хв. ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_7 про те, що чоловік паркує автомобіль біля будинку, після чого, коли останній зайшов у під'їзд, ОСОБА_7 двічі вистрелив у ОСОБА_8 з обрізу в голову, від чого на місці настала смерть потерпілого. Після цього ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_1 про те, що вбив ОСОБА_8, а сам з місця злочину зник.

У касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить вирок стосовно неї скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з непричетністю її до умисного вбивства ОСОБА_8, через істотні порушення кримінально-процесуального закону, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому ОСОБА_1 посилається на порушення ст. 129 Конституції України, на відсутність прямих доказів її вини, а також неналежність наявних доказів, застосування до неї незаконних методів ведення слідства, зокрема при

наданні нею явки з повинною, відсутність можливості ознайомлюватися з протоколами слідчих дій у день їх складання, порушення права на захист та на можливість ознайомитись з протоколом судового засідання. Вказує на порушення слідчим ст.ст. 121, 129, 140, 143, 161 КПК України, фальсифікацію доказів у справі, невмотивовані відхилення заявлених нею клопотань. Також просить про відвід представників потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від участі у справі як сторони, яка не має законних повноважень, оскільки видана на них довіреність має ознаки підроблення.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з порушенням ст. 45 КПК України, тобто права ОСОБА_7 на захист.

У касаційному поданні прокурор просить вирок стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

У запереченнях на касаційне подання ОСОБА_1 вказує на те, що судом їй призначено занадто суворе покарання, до неї необхідно застосувати ст. 69 КК України, оскільки є наявними обставини, що пом'якшують її покарання, зокрема стан її здоров'я, наявність малолітніх дітей.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 представник потерпілих ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання в частині м'якості покарання, призначеного ОСОБА_1; пояснення засудженої, яка підтримала свою касаційну скаргу і просила вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування; захисника ОСОБА_2, який підтримав скаргу підзахисної та подання прокурора у частині скасування вироку і просив направити справу на нове розслідування зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_1; захисника ОСОБА_3 на підтримання скарги підзахисної; адвоката ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, які підтримали касаційну скаргу останньої в інтересах ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржено. Винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у касаційній скарзі захисника та касаційному поданні прокурора не оспорюється.

Що стосується висновків суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за який вони засуджені, то як убачається із вироку, вони відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, та є правильними.

ОСОБА_1 визнала на досудовому слідстві, що будучи знайомою зі ОСОБА_7 та підтримуючи з ним близькі стосунки, у серпні 2007 року вони вирішили отруїти ОСОБА_8, з яким у неї почали складатися неприязні стосунки, з метою чого підмінили зміст капсул з речовини для схуднення на наркотик. Оскільки бажаного наслідку не настало, вона домовилась зі ОСОБА_7 про вбивство ОСОБА_8 вогнепальною зброєю, яке в ніч з 26 на 27 вересня 2007 року за її допомогою безпосередньо вчинив ОСОБА_7

Зміст вказаних показань ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться у її явці з повинною, протоколі її допиту як підозрюваної (т.1, а.с. 18-19; т.2, а.с 7-11).

Такі ж за змістом показання у ході досудового слідства давав і ОСОБА_7, що відображено у матеріалах справи: явці з повинною та поясненнях до неї (т.1, а.с.20-24), протоколі допиту як підозрюваного (т.2, а.с.103-107). У судовому засіданні ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8, але заперечив участь у ньому ОСОБА_1 (т.6, а.с.134-137).

При цьому, згідно з матеріалами справи, забезпечувалось право ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на захист, оскільки слідчі дії проводились у присутності адвокатів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами, зібраними у справі.

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що після вбивства її брата ОСОБА_8 29 вересня 2007 року ОСОБА_1 визнавала свою вину, просила у неї пробачення (т.6, а.с.82-85).

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердила, що 25 вересня 2007 року у неї на одну добу орендував квартиру АДРЕСА_2 молодий чоловік на ім'я ОСОБА_7 (т.6, а.с. 85-87). Ці показання свідка підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_7 (т.6, а.с. 87).

Про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_7 свідчать і дані показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, допитаних у судовому засіданні, а також інші докази, досліджені судом.

Так, згідно з даними висновків судово-медичної експертизи від 30 листопада 2007 року причиною смерті ОСОБА_8 є множинні проникаючі вогнепальні поранення голови з пошкодженням магістральних судин

шиї, з розвитком крововтрати і шоку, а також масивна зовнішня кровотеча, виражена малокров'ям внутрішніх органів, смуговидні крововиливи під ендокардом лівого шлуночка тощо, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння; виявлені вогнепальні поранення виникли прижиттєво в результаті дії вогнепальних снарядів при пострілі з вогнепальної зброї (т.1, а.с.65-81).

Крім того, про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину свідчать дані протоколів огляду місця події і автомобіля, що належав ОСОБА_8, від 27 вересня 2007 року (т.1, а.с.25-30, 52), а також огляду місця події від 28 вересня 2007 року (т.1, а.с.42), висновку судово-балістичної експертизи від 1 листопада 2007 року (т.1, а.с. 93-109), роздруківки телефонних розмов від компанії "Київ-Стар" (т.4, а.с. 237-255).

Доводи касаційної скарги про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства спростовуються даними, здобутими під час допиту у судовому засіданні свідків - співробітників міліції ОСОБА_14, ОСОБА_16, які пояснили, що у ході досудового слідства з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_1 щодо застосування до них недозволених методів слідства скарги не надходили, і таких до них застосовано не було (т.6, а.с 112-116, 154-157). У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що фізичного чи інших методів впливу на неї не здійснювалось (т.6, а.с. 156).

З матеріалів справи вбачається, що судом належно оцінено докази щодо встановлення мотиву ОСОБА_1 на вчинення злочину.

Аналіз приведених даних, взятих у їх сукупності, надав суду підстави дійти обгрунтованого висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину і правильно кваліфікувати її дії за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Доводи касаційних скарг про порушення права ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на захист є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, згідно з якими усі слідчі дії, проведені у даній кримінальній справі стосовно цих осіб, відбувалися за участі захисників-адвокатів. Що стосується допиту ОСОБА_1 як підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України 27 вересня 2007 року без участі адвоката (т.2, а.с.7-11), то згідно з вимогами ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні досудового слідства у даній категорії справ не є обов'язковою. Після того, як стосовно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 28 вересня 2007 року до неї був допущений адвокат ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 18).

Доводи касаційного подання про м'якість призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_7. покарання колегія суддів визнає безпідставними.

При обранні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_7. суд урахував положення ст. 65 КК України, обгрунтував її даними про особи винних, стосовно ОСОБА_1 врахував обставини, що пом'якшують покарання, та правильно призначив покарання, яке є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Висловлене у касаційній скарзі ОСОБА_1 клопотання про відвід представників потерпілих від участі у справі не підлягає задоволенню, оскільки питання про фальсифікацію доручення не є предметом даного касаційного провадження, а щодо порушених кримінальних справ стосовно представників потерпілих достовірних відомостей ОСОБА_1 не надано. Крім того, у ст. 63 КПК України міститься вичерпний перелік обставин, що виключають участь у справі представника потерпілого, серед яких вказана ОСОБА_1 обставина не міститься.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_7) та касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.