Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від

28 лютого 2007 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше неодноразово судимого, останній раз 21 серпня 2004 року за

ч. 1 ст. 289 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі, а відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_1. призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 червня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 1 ст. 122 КК України скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування. В решті вказаний вирок залишено без зміни.

Додатковою ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 1 ст. 122 КК України скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування. В решті цей вирок залишено без зміни. Уточнено ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 05 червня 2007 року: ОСОБА_1 вважається засудженим за

ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_1. призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Ухвалою Верховного Суду України від 08 квітня 2008 року скасовано ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 05 червня 2007 року щодо

ОСОБА_1 в частині залишення без зміни вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2007 року за ч. 1 ст. 185 КК України та додаткову ухвалу цього ж суду від 12 липня 2007 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 серпня 2008 року виключено з вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 посилання суду на застосування

ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 1, 122 ч. 1 КК України. ОСОБА_1 вважається засудженим за

ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків йому призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

З урахування змін, внесених ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20 липня 2006 року, приблизно о 17 год., в стані алкогольного сп’яніння, на березі річки Синюха в с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон "Соні Еріксон Т 630", з ваучером поповнення рахунку та стартовим пакетом, заподіявши потерпілому шкоду на суму 607 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи, досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, а викладені у вироку висновки суду про винність його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в його апеляції і допущених судом першої інстанції недоліків не усунув, крім того, в суді апеляційної інстанції не було фіксування судового процесу технічними засобами, хоча він заявляв таке клопотання. Також вважає необґрунтованим призначене йому апеляційним судом покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка просила касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у сказі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_2 майна відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що 20 липня 2006 року він з друзями відпочивав на березі р. Синюха в с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області та в нього знаходився мобільний телефон "Соні Еріксон Т 630" чорного кольору, ваучер поповнення рахунку та стартовий пакет "Київстар". Через деякий час телефон з ваучером та стартовим пакетом зник, а пізніше він дізнався що крадіжку в нього вчинив ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_3. і ОСОБА_4 у судовому засіданні показали, що вдень 20 липня 2006 року вони разом із ОСОБА_1, співмешканкою останнього та її сином, а також з ОСОБА_2 відпочивали на березі р. Синюха в с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області та бачили в потерпілого мобільний телефон "Соні Еріксон Т 630", який потім зник і в його крадіжці ніхто не зізнався, однак через деякий час їм стало відомо, що телефон викрав ОСОБА_1

Із показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що коли вони у вечірній час 20 липня 2006 року знаходилися в центрі

с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області на автобусній зупинці, то до них підійшов ОСОБА_1 і попросив їх розблокувати мобільний телефон "Соні Еріксон Т 630" чорного кольору, але їм це не вдалося.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він 21 липня 2006 року, приблизно о

13 год., на вул. Грушевського у м. Первомайську Миколаївської області зустрів ОСОБА_1, який запропонував йому купити мобільний телефон

"Соні Еріксон Т 630" чорного кольору, але він відмовився, у подальшому

ОСОБА_1 вказаний телефон продав його знайомому ОСОБА_8

Факт вчинення ОСОБА_1 злочину, за який його засуджено, підтверджується також даними, що містяться у протоколі огляду мобільного телефону, висновку експертизи, згідно з яким вартість викраденого ОСОБА_1 телефону складає 532 грн. 50 коп.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку суд дійшов обґрунтованого висновку про винність

ОСОБА_1 у вчиненні ним за викладених у вироку обставин таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_2 майна.

Тому доводи у скарзі засудженого з даного приводу позбавлені підстав.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому за цим законом покарання є справедливим, оскільки воно відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Що ж стосується доводів у скарзі ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи, то вони аналогічні за своїм змістом доводам його апеляції, які були ретельним чином перевірені апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію засудженого у цій частині визнано необґрунтованою.

Також не заслуговують на увагу і посилання у скарзі засудженого на те, що апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, які були наведені в його апеляції і допущених судом першої інстанції недоліків не усунув, а також, що в суді апеляційної інстанції не було фіксування судового процесу технічними засобами, хоча він заявляв таке клопотання.

Матеріалами справи з’ясовано, що апеляційним судом справу розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ч. 9 ст. 362 КПК України, фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведеться у випадку проведення ним судового слідства, а у даній справі судом апеляційної інстанції судове слідство не проводилося.

Разом з тим, судові рішення в частині призначення ОСОБА_1. остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України підлягають зміні з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, вироком суду від 28 лютого 2007 року ОСОБА_1 був засуджений за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України, на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України йому призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, однак ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 червня 2007 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 1 ст. 122 КК України скасовано, а справу в цій частині направлено на додаткове розслідування.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 07 серпня 2008 року ОСОБА_1 вважається засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України йому призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Проте з урахуванням наведеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що у зв’язку із зменшенням обсягу обвинувачення, призначене ОСОБА_1. остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України підлягає пом’якшенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Пом’якшити ОСОБА_1. остаточне покарання призначене на підставі ст. 71 КК України і вважати його засудженим за сукупністю вироків до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці.