ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2016 року м. Київ К/800/45172/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,
секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,
за участю представника ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" Куціна В.С.;
представника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України Писарєва В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішення та стягнення суми, за касаційною скаргою ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року,-
в с т а н о в и в:
У жовтні 2010 року ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Криворізької митниці, оформленого листом 45-10-1/4749 від 06.08.2010, стягнути з Державного бюджету України суму надміру сплаченого мита.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровська митниця та Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року у справі № 2-а-6599/08/0470 задоволено позов ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській за участю прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними рішень і стягнення коштів. Визнано протиправними та скасовані рішення Криворізької митниці № МВ090 від 02.04.2008 про визнання митної вартості товарів № 113020000/2008/000720 від 03.04.2008. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 49044,04 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) і ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
14.07.2010 ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Криворізької митниці із заявою про повернення надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 49044,04 грн., сплачених за ВМД № 113020000/8/002379 від 03.04.2008.
У листі № 45-10-1/4749 від 06.08.2010 Криворізька митниця повідомила позивача про відсутність законних підстав для прийняття рішення про повернення мита за вказаною заявою. В обґрунтування вказувала на те, що податкове зобов'язання на суму ввізного мита самостійно нараховане позивачем та визначене згідно з ВМД № 113020000/8/002379 від 03.04.2008 вважається узгодженим з дня подання цієї декларації для здійснення митного оформлення товару; зазначені судові рішення не є документами на підтвердження надмірно сплаченого ввізного мита, виконання яких до того ж зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.06.2010; сума надміру сплаченого мита підлягає поверненню протягом одного року з моменту митного оформлення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Згідно з частиною шостої статті 264 чинного на час спірних правовідносин Митного кодексу України (4495-17) (далі - МК України (4495-17) ) у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Так, саме Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) (далі - Порядок повернення), визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ
Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з пунктом 7 чинного на час спірних правовідносин Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (z1095-07) (далі - Порядок взаємодії), на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Тобто, законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Встановлено, що предметом спору у справі № 2-а-6599/08/0470, на судові рішення у якій посилався позивач у заяві про повернення суми було рішення Криворізької митниці № МВ090 від 02.04.2008 про коригування митної вартості товарів № 113020000/2008/000720 від 03.04.2008, прийнятого за ВМД № 113020000/8/002283.
Враховуючи, що Криворізькою митницею не приймалось рішення про визначення митної вартості саме за ВМД № 113020000/8/002379 від 03.04.2008, про повернення надмірно сплаченої суми за якою йшлось у згаданій заяві, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року - без змін.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Судді: