У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. та Школярова
В.Ф.,
за участю прокурора
Сорокіної О.А.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 08 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2. на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_1
в с т а н о в и л а:
вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 березня 2008 року
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, несудимого,
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1. на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2. та
ОСОБА_4 по 50 000 грн. кожному.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, із застосуванням ст. 691 КК України пом’якшено йому покарання за ч. 3 ст. 286 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права керувати транспортними засобами. В решті вказаний вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 27 жовтня 2007 року, приблизно о 22 год., керуючи автомобілем "ВАЗ-21099" НОМЕР_1 та рухаючись по
вул. Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області в напрямку центра міста, порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху і лівою передньою частиною автомобіля здійснив наїзд на задню частину мопеда "Сузукі" під керуванням водія ОСОБА_6., який рухався з пасажиром ОСОБА_5. в попутному напрямку, внаслідок чого останнім було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких сталася їх смерть.
У касаційній скарзі потерпіла з посиланням на необґрунтованість пом’якшення судом апеляційної інстанції покарання ОСОБА_1. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу потерпілої і просила скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 691 КК України за наявності обставин, що пом’якшують покарання, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України (2341-14) .
Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 6-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , визначення покарання з дотриманням правил ст. 691 КК України можливе лише за наявності обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України (з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди), а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. При цьому суди мають перевіряти, чи дійсно особа з’явилася із зізнанням, чи щиро покаялась або активно сприяла розкриттю злочину, чи добровільно відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду в повному обсязі та чи фактично визнає свою вину. Висновки суду з цих питань мають бути у вироку вмотивовані.
Матеріалами справи встановлено, що апеляційний суд ці вимоги закону належним чином не виконав і, приймаючи рішення про пом’якшення ОСОБА_1. покарання із застосуванням ст. 691 КК України, належним чином не обґрунтував такого свого рішення.
Крім того, колегія суддів касаційного суду не може погодитися з висновком апеляційного суду щодо призначення ОСОБА_1. покарання, яке є меншим двох третин максимального строку покарання, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки його слід визнати надто м’яким.
Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене, а також доводи касаційної скарги потерпілої ОСОБА_2. та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2. задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.
с у д д і: Кармазін Ю.М. Глос Л.Ф. Школяров В.Ф.