Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Донецької області від 17 березня 2010 року щодо нього.

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця м. Сніжне Донецької області, раніше судимого вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 11 серпня 1997 року за ст. 94 КК України 1960 року на 13 років позбавлення волі, звільненого 15 лютого 2007 року умовно-достроково на 3 роки 2 місяці 20 днів,

- за п.п. 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі,

- за ч. 4 ст. 152 КК України на 12 років позбавлення волі,

- за ч. 3 ст. 153 на 10 років позбавлення волі,

- за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання, не відбутого за вироком Сніжнянського міського суду від 11 серпня 1997 року, більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди 7222 грн. та моральної шкоди 100 000 грн.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 20 липня 2008 року, приблизно о 23 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в районі центрального входу на територію очисних споруд Сніжнянського КП "Вода Донбасу", що на території колишньої шахти № 8 у м. Сніжне Донецької області, зустрів ОСОБА_7, щодо якої у нього виник умисел на вбивство, пов’язане зі зґвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. Застосовуючи до потерпілої фізичне насильство, схопивши її за руки, ОСОБА_5 насильно завів ОСОБА_7 до лісосмуги, висловлюючи подальші погрози застосування насильства у випадку невиконання нею його вимог.

Утримуючи потерпілу за руки і спричинюючи цим фізичний біль, висловлюючи погрози вбивством, ОСОБА_5 примусив ОСОБА_7 зняти з себе одяг та лягти на землю, після чого зґвалтував її та задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.

Після цього ОСОБА_5, реалізуючи умисел на вбивство потерпілої, схопив її за руку та насильно повів у бік балки Ремівська, розташованій неподалік, де знайденим фрагментом цеглини, долаючи супротив потерпілої, завдав їй не менше 10-ти ударів у голову та інші частини тіла, спричинивши перелом склепіння черепа з забоєм головного мозку з руйнуванням його речовини, крововиливи під м’які мозкові оболонки, набряк легень і головного мозку, повнокров’я внутрішніх органів, забійні рани голови, травматичне видалення нігтьових пластинок 3-го та 4-го пальців правої кисті, пошкодження нігтя 5-го пальця цієї ж кисті, множинні синці та садна голови та кінцівок.

Від заподіяних тілесних ушкоджень смерть ОСОБА_7 настала на місці злочину.

Після вчинення зазначених дій ОСОБА_5 викрав ювелірні вироби із золота, що належали потерпілій, на загальну суму 4216 грн.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений посилається на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на суперечності, що містяться у показаннях свідків, які не усунуті судом; на неналежну перевірку його алібі та версії щодо причетності до злочину колишньої дружини чоловіка ОСОБА_7 Вважає, що його вина у вчиненні інкримінованих злочинів не доведена, оскільки крім його визнавальних показань на досудовому слідстві, від яких він відмовився у суді, інших доказів його вини органом досудового слідства не здобуто.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_8 убачається, що він просить вирок скасувати, а справу щодо нього закрити.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку скарги, думку прокурора, яка просила вирок апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинів, незважаючи на невизнання ним у судовому засіданні своєї вини, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і є обґрунтованим.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що вдома на час події не перебував, однак ввечері 20 липня 2008 року телефонував до дружини, яка йому не відповідала, а наступного дня його було повідомлено, що вона вбита (т. 6, а.с. 24-25).

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 раніше чіплявся до ОСОБА_7, однак вона не відповідала йому взаємністю, а 21 липня 2008 року, коли ОСОБА_7 не повернулась додому, розпочалися її пошуки (т. 6, а.с. 27)

Свідок ОСОБА_10 підтвердила у судовому засіданні, що 20 липня 2008 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 зайшла додому, щоб погодувати дитину, і близько 22 години пішла на роботу на КП "Вода Донбасу", з якої вранці не повернулась (т. 6, а.с. 28-29).

Зазначені обставини у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які пояснили, що ввечері 20 липня 2008 року ОСОБА_7 пішла з роботи додому, щоб погодувати дитину, однак на роботу більше не повернулась (т. 6, а.с. 29, 30, 31).

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пояснили, що пошуки потерпілої розпочались вранці 21 липня 2008 року, і ними було віднайдено її труп (т. 6, а.с. 25, 33).

Судом також допитано свідка ОСОБА_16, який підтвердив, що ОСОБА_5 продав йому на ринку золотий ланцюжок, який пізніше був вилучений працівниками міліції (т. 6, а.с. 38-39).

Судом також досліджено дані, що містяться у протоколі допиту ОСОБА_5 як підозрюваного за участю захисника, з якого убачається, що ОСОБА_5 дав детальні пояснення про те, що 20 липня 2008 року, приблизно о 23 годині, біля очисних споруд на місцевості шахти № 8 він зустрів раніше знайому ОСОБА_7, до якої мав неприязні стосунки через те, що вона не дочекалась його з місць позбавлення волі, і яку вирішив убити. Він завів потерпілу у лісосмугу, де зґвалтував і задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом. Потому він повів ОСОБА_7 у бік балки, де знайшов фрагмент цеглини, яким наніс потерпілій численні удари в обличчя, а коли вона впала, і в потиличну частину голови. Під час цього ОСОБА_7 подряпала йому шию справа та вкусила за праву руку. Після того, як ОСОБА_7 припинила дихати, він зняв з її шиї два ланцюжки, один з яких пізніше продав (т. 3, а.с. 67-73).

Такі показання ОСОБА_5 підтвердив і у ході відтворення обстановки і обставин події, яке відбулось за участю захисника, про що свідчать дані протоколу даної слідчої дії, який був досліджений судом (т. 3, а.с. 130-200).

Про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів свідчать дані протоколів огляду місця події, з яких убачається, що на території очисних споруд виявлені капці, ліхтарик, засіб особистої гігієни, а в районі балки – труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті; протоколу огляду трупу; протоколів виїмки, згідно з яким у ОСОБА_6 вилучені товарні чеки на ювелірні вироби, та огляду предмета, з якого видно, що ОСОБА_6 упізнав золотий ланцюжок, вилучений у ОСОБА_16, як належний ОСОБА_7; протоколу впізнання, згідно з яким ОСОБА_16 упізнав ОСОБА_5 як особу, що продала йому ланцюжок (т .1, а.с. 38-51, 54-118; т. 2, а.с. 101-102, 103-106, 118-123, 124-162).

Судом також досліджено дані висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким ОСОБА_7 були спричинені перелом зводу черепа з забоєм головного мозку з руйнуванням його речовини, крововиливи під м’які мозкові оболонки, набряк легень і головного мозку, повнокров’я внутрішніх органів, забійні рани голови, травматичне видалення нігтьових пластинок 3-го та 4-го пальців правої кисті, пошкодження нігтя 5-го пальця цієї ж кисті, множинні синці та садна голови та кінцівок. Усі ушкодження мають прижиттєвий характер, виникли від більш ніж 20-ти ударів тупими предметами, з загального числа яких не менше 10-ти спричинені в область голови, і призвели до відкритої черепно-мозкової травми та до смерті (т. 2, а.с. 171-172).

Дані висновку додаткової судово-медичної експертизи свідчать, що ушкодження, спричинені ОСОБА_7, могли виникнути за обставин, вказаних ОСОБА_5 у ході допиту його як підозрюваного та відтворення обстановки та обставин події за його участю (т. 2, а.с. 178-179).

Про винність ОСОБА_5 у вчиненні ним насильницьких злочинів щодо ОСОБА_7 свідчать дані висновку судово-медичної експертизи щодо нього, з якого убачається, що поверхнева рана та крововилив на правому його плечі виникли від дії тупо загостреного предмета, що може бути від укусу зубами людини, поверхнева рана долоні кисті могла виникнути в результаті тертя з виступаючим фрагментом каменя (цеглини), а сліди на шиї ОСОБА_5 виникли від загоєння саден, які можливо виникли від дії нігтів рук людини (т. 2, а.с. 185).

Крім того, судом досліджено дані висновків медико-криміналістичної, судово-цитологічної, судово-імунологічної експертиз. З останнього, зокрема, видно, що в плямах на засобі особистої гігієни, вилученій з місця злочину, та на штанях, вилучених у ході відтворення обстановки та обставин події у ОСОБА_5, знайдена кров ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 225-228).

Дані висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи свідчать, що ОСОБА_5 на час вчинення злочинів міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 4, а.с. 60-65).

Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про те, що у ході судових експертиз на трупі ОСОБА_7 та її одязі не виявлено його сім’я, є безпідставними, оскільки сам ОСОБА_5 у ході його допиту як підозрюваного пояснив, що статевий акт з ОСОБА_7 та задоволення статевої пристрасті з нею неприродним способом закінчені не були.

З матеріалів справи убачається, що судом належно оцінено докази щодо встановлення мотиву ОСОБА_5 на вчинення злочинів.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи касаційної скарги щодо однобічності судового слідства, оскільки судом належно досліджена версія про причетність до злочину іншої особи та перевірені дані щодо алібі ОСОБА_5, однак вони обґрунтовано визнані безпідставними, про що належно зазначено апеляційним судом у мотивувальній частині вироку.

Аналіз приведених даних, взятих у їх сукупності, дав підстави суду дійти обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і правильно кваліфікувати його дії за п.п. 10, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_5 апеляційний суд урахував положення ст. 65 КК України та, не знайшовши підстав для можливого застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, правильно призначив ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі, належно вмотивувавши своє рішення.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, перевіркою справи не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 17 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.