Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 1 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2

вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ст. 124 КК України до обмеження волі на строк один рік.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 жовтня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання змінено, на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 27 квітня 2008 року близько 23 год., перебуваючи у власному будинку, АДРЕСА_1, перевищуючи межі необхідної оборони, заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер.

У касаційному поданні прокурор не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок невиправданої м'якості.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 з направленням справи на нове розслідування. На його думку, дії ОСОБА_2 необґрунтовано кваліфіковані за ст. 124 КК України, оскільки він вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 Посилається на однобічність та неповноту досудового слідства і судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та призначення засудженому невиправдано м'якого покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційне подання, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 частково й просив судові рішення в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду не входить перевірка наявності обставин, зазначених у статтях 368 і 369 КПК України, а саме однобічності або неповноти досудового слідства чи судового розгляду та невідповідності викладених у вироку суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

За змістом ст. 67 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок.

За таких обставин, доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи в касаційному порядку перегляду не підлягають.

Разом із тим, доводи касаційного подання та касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими.

Застосовуючи до ОСОБА_2 ст. 75 КК України, та звільняючи його від відбування призначеного покарання з випробуванням, апеляційний суд послався на те, що злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, його з'явлення із зізнанням та щире каяття, злочин вчинив під впливом погрози й примусу, тобто на ті ж обставини на які послався місцевий суд призначаючи засудженому покарання в межах санкції даної статті.

Крім того, апеляційним судом в достатній мірі не було враховано обставини вчинення злочину, а саме те, що засуджений ОСОБА_2 наніс потерпілому велику кількість ударів по голові та тулубу. Поведінку та ставлення засудженого до вчиненого злочину, оскільки він, не намагаючись надати допомогу потерпілому, поклав його на тачку й вивіз у яр на смітник, повідомив правоохоронні органи про вчинений ним злочин через десять днів, лише після того, як було виявлено труп ОСОБА_3

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначеного місцевим судом, є необґрунтованим.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати вищенаведене і, якщо суд дійде висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненому злочині, за який його притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м'яким.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційного подання про те, що визначене місцевим судом ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі є м'яким, оскільки воно призначено в межах санкції ст. 124 КК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати у зв'язку м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.