Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 01 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2. на постанову судді апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2009 року про визнання касаційної скарги такою, що не підлягає розгляду,

вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, такого що не має судимості на підставі ст. 89 КК України

засуджено за ч.1 ст. 119 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1. покладено обов’язки: повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

Вироком апеляційного суду м. Києва від 05 травня 2009 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1., за апеляцією прокурора, скасовано в частині призначення покарання і постановлено свій вирок, яким його засуджено за ч.1 ст. 119 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що 04 січня 2007 року, приблизно о 15 год. 45 хв., знаходячись на зупинці трамваю "вул. Сергієнка" на Ленінградській площі в м. Києві, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, розпочав сварку з ОСОБА_3, у ході якої, він завдав потерпілому удару рукою в обличчя, від чого останній втратив рівновагу та при падінні вдарився потилицею об асфальтне покриття. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а саме закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток зводу і основи черепа, крововиливи під оболонки й у речовину та шлуночки головного мозку сталася смерть ОСОБА_3

На зазначений вирок захисник засудженого – адвокат ОСОБА_2. подав касаційну скаргу, яка постановою суду від 11 червня 2009 року визнана такою, що не підлягає розгляду.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить скасувати вказану постанову та призначити справу до касаційного розгляду. Зазначає, що суд у порушення вимог ст. 89 КПК України визнав, що касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_2., який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора, яка просила задовольнити скаргу захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 386 КПК України, касаційні скарги і подання на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Матеріалами справи з’ясовано, що вирок щодо ОСОБА_1. апеляційним судом було постановлено 05 травня 2009 року, отже, відповідно до вимог ч.1 ст. 89 КПК України, останній день місячного терміну припадає на суботу 06 червня 2009 року.

Згідно ч.4 ст. 89 КПК України, якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день, тобто 08 червня 2009 року.

Як убачається з поштового штемпеля на конверті, касаційну скаргу захисником ОСОБА_2. було здано на пошту 07 червня 2009 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, а тому постанова судді апеляційного суду від 11 червня 2009 року про визнання скарги такою, що не підлягає розгляду, є незаконною і підлягає скасуванню, а справа направленню до суду для виконання вимог ст. 351 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. задовольнити.

Постанову судді апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2009 року про визнання касаційної скарги захисника ОСОБА_2. на вирок апеляційного суду м. Києва від 05 травня 2009 року такою, що не підлягає розгляду скасувати.

Кримінальну справу направити до того ж апеляційного суду для виконання вимог ст. 351 КПК України.