Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 серпня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2008 року,

зазначеною постановою закрито провадження у кримінальній справі за ч.1 ст. 358 КК України за фактом підроблення невстановленою особою платіжної відомості ЗАТ "Агромонтаж" № 1 від 30 травня 2006 року на підставі ст. 49 КК України у зв’язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування зазначеного судового рішення через істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону. Стверджує, що судом безпідставно закрито справу щодо невстановленої особи на підставі ст. 49 КК України. Справу просить направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, особу або осіб, що вчинили злочин, відповідальність за який передбачено ч.1 ст. 358 КК України, у справі не встановлено, до кримінальної відповідальності в ній ніхто не притягнутий, обвинувальний висновок не складено.

Відповідно до ч.3 ст.- 11-1 КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у ч.1 ст. 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття з підстави, передбаченої ч.2 ст. 49 КК України. Ця норма регулює особливості перебігу строків давності в разі ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду та передбачає, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років (за винятком випадку, зазначеного у ч.4 ст. 49 КК України).

Згідно з абз.1 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року (v0012700-05) звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України (2341-14) , у порядку, встановленому КПК України (1001-05) .

Відповідно до абз.5 п.2 цієї постанови при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України (2341-14) . Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК України (1001-05) порядку відповідне судове рішення.

Крім того, абз.7 п.2 зазначеної постанови передбачає, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Оскільки у цій справі особу, що вчинила дії, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 358 КК України, не встановлено, і 15-річний строк із дня вчинення злочину, передбачений ч.2 ст. 49 КК України, не минув, рішення суду про закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності суперечить вимогам кримінального та кримінально-процесуального законів, унаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2008 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.