Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2008 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

1984 року народження, раніше судимий,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч.3 ст. 289 КК України на строк 7 років з конфіскацією майна;

- за ч.3 ст. 185 КК України на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією частини всього майна.

На підставі ст. 71 КК України засудженому остаточно призначено покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією частини майна.

В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що з 30 грудня 2007р. по 11 січня 2008р., перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, умисно, шляхом вільного доступу проникав у будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2. на загальну суму 2 686 грн.

Крім того, 11 січня 2008 року близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку АДРЕСА_1 заволодів автомобілем "Лексус ЕС 350", який належав потерпілому ОСОБА_2., заподіявши останньому матеріальні збитки на суму 316834 грн.

У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України просить судові рішення скасувати, а справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням закону.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно п. 3 примітки до ст. 289 КК України, матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається з матеріалів справи, автомобіль "Лексус ЕС 350" був повернутий потерпілому ОСОБА_2. з пошкодженнями, однак зазначений автомобіль знаходився в робочому стані. Згідно висновків судово-автотоварознавчої експертизи ринкова вартість даного автомобіля складає 316834,98 грн., а матеріальні збитки внаслідок його пошкодження складають 63754,87 грн., що в свою чергу є значним розміром. Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1. в частині заволодіння ним даним транспортним засобом необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому.

Крім того, обґрунтованими є й доводи прокурора щодо невірної кваліфікації дій засудженого за ч.3 ст. 185 КК України.

Як установлено судом, потерпілий попросив ОСОБА_1. приглянути за будинком та сам дав йому ключі. Таким чином, засуджений мав вільний доступ до будинку ОСОБА_2. Ні органами досудового слідства, ні в суді не було доведено умислу ОСОБА_1 на проникнення до будинку потерпілого з метою крадіжки.

Враховуючи, що органами досудового слідства та судом дії засудженого в цій частині було кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, то дана кваліфікація підлягає зміні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне вирок щодо ОСОБА_1. змінити, перекваліфікувати його дії з ч.3 ст. 289 КК України на ч.2 ст. 289 КК України та з ч.3 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 185 КК України та пом'якшити у зв'язку з цим призначене йому покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Петровського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати його дії з ч.3 ст. 289 КК України на ч.2 ст. 289 КК України та з ч.3 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 185 КК України, призначивши йому за ч.2 ст. 289 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, а за ч.1 ст. 185 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці з конфіскацією всього майна.