Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2006 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

1969 року народження, раніше неодноразово судима,

засуджена за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року даний вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 19 грудня 2005 року близько 1-ої год. у будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_2. на ґрунті неприязних стосунків умисно завдала йому удар ножем в груди, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї змінити: перекваліфікувати її дії з ч.1 ст.121 на ст. 124 КК України, оскільки вважає, що заподіяла потерпілому тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину ґрунтуються на всебічно досліджених судом доказах.

Зокрема: частковому визнанні засудженою своєї вини, оскільки вона підтвердила, що завдала удару ножем ОСОБА_2., однак зробила це захищаючись від нього; показаннях потерпілого, який стверджував, що сварка та бійка між ними виникла на ґрунті ревнощів ОСОБА_1, під час зазначеної бійки вона вдарила його ножем; показаннях свідка ОСОБА_3, який пояснив, що в ході досудового слідства засуджена повністю визнавала свою вину; висновках та поясненнях в судовому засіданні експерта щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та можливості для потерпілого самостійно рухатися з такими ушкодженнями.

Крім того, винність засудженої підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку: протоколами слідчих дій, протоколами допиту в якості підозрюваної, обвинуваченої, допиту свідків та потерпілого, висновками судово-медичної експертизи.

Сам по собі факт нанесення ОСОБА_1 ударів руками ОСОБА_2, якщо навіть визнати цей факт доведеним, не може служити підставою до кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 124 КК України, оскільки такі дії потерпілого були спровоковані останньою, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, винність засудженої підтверджується сукупністю зібраних та ретельно досліджених доказах, яким суд дав належну оцінку, і кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України.

Апеляційний суд при повторному розгляді справи врахував вказівки суду касаційної інстанції, перевірив доводи, викладені в скаргах засудженої, та прийняв мотивоване рішення, яке відповідає вимогам закону.

Покарання засудженій призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про її особу та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, є достатнім і необхідним для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення щодо неї - без зміни.