Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Заголдного В.В., Канигіної Г.В.

розглянула 27 серпня 2009р. у судовому засіданні в м. Києві касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області по кримінальній справі щодо ОСОБА_1

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 9 липня 2008р.

ОСОБА_1, 1980 року народження, громадянина України, судимого за вироком Чугуївського міського суду від 21 лютого 2008р. за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі і з застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки

засуджено за ст. 394 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 600 грн.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за попереднім вироком приєднане покарання, призначене за даним вироком, і зазначено про самостійне виконання покарання у виді штрафу.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2008р. вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 15 квітня 2008р. шляхом обману медичного персоналу 15-го відділення Харківської обласної психіатричної лікарні №1 утік з цього спеціалізованого медичного закладу, куди був 27 лютого 2008р. поміщений для примусового лікування від алкоголізму.

У касаційному поданні з посиланням на необгрунтованість застосування до засудженого ст. 69 КК України і неправильність призначення йому покарання за сукупністю вироків прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, не оспорюються у поданні, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Дії засудженого за ст. 394 КК України кваліфіковані вірно.

Підстави для скасування судових рішень за м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання відсутні, оскільки воно йому призначене справедливе і відповідає вимогам ст. 65 КК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, працював, за місцем роботи характеризувався позитивно, у вчиненому злочині щиро розкаявся і сприяв його розкриттю суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість застосування до засудженого ст. 69 КК України і призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ст. 394 КК України, за якою його засуджено.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин у період іспитового строку, визначеним у порядку ст. 75 КК України, і йому останнім вироком призначене покарання у виді штрафу, яке згідно з ч.3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків не підлягає складанню з іншими видами покарань, суд призначив йому остаточне покарання з дотриманням вимог ст. 71 КК України і зазначив у вироку про необхідність самостійного виконання покарання у виді штрафу.

По суті аналогічні, як і в касаційному поданні, доводи апеляції прокурора були ретельним чином перевірені апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію прокурора визнано необгрунтованою.

Отже, підстави для скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень відсутні, а тому у задоволенні подання належить відмовити.

Керуючись ст. 394КПК України, колегія суддів -

У задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області по справі щодо ОСОБА_1 відмовити.