Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 25 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення,

вироком Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2008 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,

засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на

3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 06 листопада 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у вересні 2004 року, обіймаючи посаду голови правління ВАТ "Модуль", будучи службовою особою на яку як на керівника підприємства покладався обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом, з метою покращення фінансового стану підпорядкованого підприємства провів завідомо збиткові господарські операції з суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ "Енерготехпром-2" та ТОВ "Марава" смт Ювілейний Дніпропетровської області. Так, ОСОБА_1 отримав від невстановлених осіб пакет документів щодо придбання комп'ютерної техніки у ТОВ "Енерготехпром-2", а саме: договір поставки від 23 вересня 2004 року, накладну від 23 вересня 2004 року на суму 31580499 грн. 30 коп., в тому числі 5263416 грн.

55 коп. ПДВ, накладну від 24 вересня 2004 на суму 827263 грн. 10 коп., в тому числі 137877 грн. 18 коп. ПДВ, рахунок від 23 вересня 2004 року, рахунок від 24 вересня 2004 року, податкову накладну від 23 вересня 2004 року, податкову накладну від 24 вересня 2004 року, специфікації № 1 від 23 вересня 2004 року та № 2 від 24 вересня 2004 року, які він підписав і відповідно до яких придбав для ВАТ "Модуль" комп'ютерну техніку на суму 3240776 грн. 40 коп., в тому числі 5401293 грн. 73 коп. ПДВ, вартість якої від ринкової завищена в декілька разів.

30 вересня 2004 року ОСОБА_1 реалізував зазначену техніку ТОВ "Марава" за 3233233 грн. 24 коп., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податків до бюджету і, крім того, в податковому обліку в порушення діючого законодавства зависив податковий кредит за вказаними операціями, що призвело до несплати ВАТ "Модуль" податку на додану вартість у розмірі 4862421 грн. 52 коп.

Також ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що призвело до несплати ВАТ "Модуль" податку на додану вартість у розмірі 4862421 грн. 52 коп., внаслідок чого до підприємства були застосовані штрафні санкції на суму 1333665 грн. 10 коп., що завдало йому тяжких наслідків.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що судом безпідставно застосовано до ОСОБА_1 ст. ст. 69, 75 КК України, що призвело до призначення йому надто м'якого покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу. Просить скасувати постановлені щодо

ОСОБА_1 судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що у його задоволенні належить відмовити з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, не оспорюються у касаційному поданні, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України кваліфіковані правильно.

Підстави для скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень за м'якістю призначеного покарання, відсутні.

Матеріалами справи з'ясовано, що при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно та має на утриманні неповнолітню дитину, обставини, які пом'якшують покарання - його щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданого збитку.

Виходячи з цього, суд обґрунтовано застосував до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і не призначив йому додаткове покарання, передбачене санкціями

ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, а також дійшов правильного висновку про те, що виправлення засудженого можливе без відбування ним покарання і законно застосував до нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Отже, у задоволенні касаційного подання прокурора належить відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Хмельницької області відмовити.