Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

Головуючого Кармазіна Ю.М.,

Суддів Філатова В.М., Школярова В.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 серпня 2009 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ізюмського міськрайонного суду від 21.07.2008 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29.01.2009 р..

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше несудимий в силу ст. 89 КК України

засуджений за ст. 286 ч.1 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;

за ст. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.01.2009 р. вирок суду змінено: виключено з резолютивної частини вироку вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 державного мита в доход держави у сумі 51 грн.. Судові витрати за проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз в сумі 2090 грн. 61 коп. стягнуто з ОСОБА_1 у доход держави. Виключено з вироку і вказівку суду про стягнення даної суми з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1. В решті вирок залишено без змін.

По даній справі засуджений ОСОБА_2., судові рішення щодо якого не оскаржено у касаційному порядку.

За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

22.03.2008 р. приблизно о 15 год. ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп яніння, проникли до гаражу АДРЕСА_1 і ключом, який потерпілий залишив у замку запалення автомобіля ЗАЗ 110206 д.н. НОМЕР_1, завели його та виїхали з гаражу, незаконно заволодівши таким чином автомобілем ОСОБА_3 із заподіянням останньому матеріальної шкоди на суму 15680 грн. 25 коп..

Крім цього, 23.03.2008 р. приблизно о 00 год. 30 хвил. ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп яніння за кермом автомобіля в порушення вимог п.п. 2.9 "а", 12.3, 12.4, 12.2 Правил дорожнього руху України допустив зіткнення з мотоциклом JJ 150 T д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та пасажирами ОСОБА_5 і ОСОБА_6, внаслідок чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про закриття кримінальної справи із звільненням його від кримінальної відповідальності за ст. 289 ч.2 КК України на підставі ст. 289 ч.4 КК України, пом якшення обраної йому міри покарання за ст. 286 ч.1 КК України, зазначаючи при цьому, що суд безпідставно призначив йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки такого права він не мав. Крім цього, не погоджується із тим, що суд стягнув з нього вартість проведених по справі транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 286 ч.1 КК України, грунтуються на сукупності зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка, що фактично не оспорюється засудженим у скарзі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Викладені в скарзі засудженого доводи про необхідність закриття кримінальної справи із звільненням його від кримінальної відповідальності за ст. 289 ч.2 КК України на підставі ст. 289 ч.4 КК України перевірені і визнані безпідставними, оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що відсутні підстави для прийняття такого рішення.

Викладені в скарзі засудженого доводи про суворість обраного покарання перевірені і визнані безпідставними.

При призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання суд у повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, дані про його особу, пом"якшуючу та обтяжуючу покарання засудженого обставини, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Колегія суддів вважає, що обрана засудженому міра покарання є достатньою для його виправлення і підстав для її пом"якшення, як про це просить засуджений у скарзі, не вбачає.

Рішення суду про призначення засудженому за ст. 286 ч.1 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки є законним і грунтується на зібраних по справі доказах, з яких видно, що ОСОБА_1. сам стверджував про наявність у нього водійського посвідчення, тому викладені в його скарзі доводи про безпідставність призначення додаткового покарання є необгрунтованими.

Суд відповідно до вимог закону правильно стягнув з ОСОБА_1 судові витрати за проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз, а тому викладені в скарзі засудженого доводи про необгрунтованість такого рішення суду, також є безпідставними.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено.

Керуючись ст. 389, 394- 396 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.