Колегія суддів палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі :

розглянувши в судовому засіданні у місті Києві 25 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на вирок апеляційного суду Чернівецької області від 19 травня 2009 року,

вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця села Луковиця Герцаївського району Чернівецької області, громадянина України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, щомісячно з'являтися туди для реєстрації;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця села Луковиця Герцаївського району Чернівецької області, громадянина України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, щомісячно з'являтися туди для реєстрації.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь експертної установи судові витрати - 1 516 гривень 97 копійок.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним у тому, що вони упродовж листопада-грудня 2008 року в селі Луковиця Герцаївського району Чернівецької області та місті Чернівцях вчинили незаконні дії з особливо небезпечними наркотичним засобами з метою збуту. Зокрема, діючи за попередньою змовою групою осіб відповідно до розподілених між собою обов'язків, ОСОБА_2 незаконно виготовив, зберігав та передавав ОСОБА_1 наркотики для збуту, а той у свою чергу з тією ж метою зберігав, перевозив і збував їх. У такий спосіб вони збули ОСОБА_3: 23 листопада 2008 року приблизно о 14-ій годині за 120 гривень 18,3 грамів канабісу та 3 грудня того ж року приблизно о 20-ій годині за 250 гривень 39,9 грамів того ж наркотику.

11 грудня 2008 року приблизно о 8-ій годині в місті Чернівцях поблизу бару "Вікторія" ОСОБА_1 втретє збув ОСОБА_3 ту ж речовину вагою 71,1 грамів, після чого він та ОСОБА_2 були затримані.

Під час огляду в ОСОБА_1 було виявлено 42,8 грамів, а в ході обшуку помешкання ОСОБА_2 - 1 322,4 грамів канабісу.

Задовольняючи апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляційний суд Чернівецької області своїм вироком від 19 травня 2009 року скасував вирок місцевого суду в частині визначення покарання та постановив свій, яким призначив покарання: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна; ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, посилається на те, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його небезпечний шкідливий вплив на здоров'я та благополуччя людей, дані про особу засуджених, у зв'язку із чим призначив їм невиправдано м'яке покарання. Також покликається на неправильне вирішення питання про розподіл судових витрат. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 подали заперечення, у яких, крім незгоди з мотивами касаційного подання, пропонують вийти за межі касаційного розгляду та з урахуванням даних про особу і обставин, що пом'якшують покарання, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора Матюшевої О.В. про задоволення касаційного подання з наведених у ньому підстав, пояснення захисника ОСОБА_4., який просив залишити подання без задоволення і обрати ОСОБА_2 покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що це подання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Висновок про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконних діях з особливо небезпечним наркотичним засобом, вчинених за обставин, викладених у судових рішеннях, і їх кваліфікація за ч. 2 ст. 307 КК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними доказами, які були оцінені за наслідками повного, всебічного й об'єктивного розгляду обставин справи. Ці обставини та їх кримінально-правова оцінка в касаційному поданні не оспорюються; з цього приводу не надійшло касаційних скарг й від інших учасників судового процесу.

Призначаючи покарання, суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, його предмет, кількість, роль кожного із засуджених у настанні єдиного злочинного результату. По суті було взято до уваги суспільну небезпечність цього діяння, а також й те, що окрім оперативного покупця, наркотична речовина не була поширена між іншими потенційними її споживачами.

З'ясовуючи дані про особу, суд встановив, що засуджені вчинили злочини у молодому віці, раніше до кримінальної відповідальності не притягалися, одружені, у кожного з них на утриманні знаходяться малолітні діти: у ОСОБА_2 - син, 2004 року народження; ОСОБА_1 - два сини, відповідно 2007 і 2008 років народження. Обоє засуджених працювали, по місцю проживання та роботи характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання, визнано щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітніх дітей, хворобливий стан здоров'я дитини ОСОБА_2 Протилежних за змістом обставин не було виявлено.

Зважаючи на перелік обставин, що пом'якшують покарання, відомості про особу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що за даних фактичних обставин справи мети виправлення та попередження нових злочинів можна досягти шляхом призначення їм покарання, пов'язаного із позбавленням волі на певних строк, зокрема й на той, що його визначив апеляційний суд, без конфіскації майна.

Наведені в касаційному поданні доводи про м'якість покарання, які, як видно з вироку, оцінювалися апеляційним судом при визначенні покарання й не містять інших даних невідповідності його фактичним обставинам справи, не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставами для скасування вироку.

Із цих же міркувань колегія суддів вважає безпідставним прохання ОСОБА_2 та його захисника про пом'якшення покарання.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України у разі, якщо винними у злочині визнаються декілька осіб, судові витрати стягуються з кожного із них у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану.

У даній справі суд першої інстанції ці вимоги закону порушив, внаслідок чого обрав не частковий спосіб відшкодування судових витрат, а солідарний, з яким фактично погодився апеляційний суд.

У зв'язку із цим, частково погоджуючись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині стягнення судових витрат підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства до місцевого суду, оскільки зазначені порушення закону були порушені на стадії судового розгляду, й, крім того, саме суд цієї інстанції вправі розглядати справи за вказаною процедурою.

Інших причин для зміни чи скасування судових рішень в касаційному поданні не названо.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом задовольнити частково.

Вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2009 року та вирок апеляційного суду Чернівецької області від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині рішення про солідарний порядок відшкодування судових витрат скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства до того ж місцевого суду в іншому складі суду.

У решті судові рішення залишити без зміни.