Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2008 року щодо нього,

вироком Первомайського міського суду Луганської області від 8 лютого 2008 року засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого 16.06.2006 р. за ч.1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

- за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано 1 рік невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено на 4 роки.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

не судимого,

- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки;

- за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки;

- за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 3 роки.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

не судимого,

- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,

раніше судимого:

1). 12.11.1993 р. за ч.3, ч.4 ст. 81, ст. 45 КК України на 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки.

2). 16.02.1995 р. за ч.1 ст. 229-6, ч.2 ст. 229-6, ч.1 ст. 229-4, КК України 1960 (2001-05) р. ч.5 ст. 185 КК України 2001 року на 11 років позбавлення волі, звільнено 11.11.2004 р. умовно-достроково на 11 місяців 16 днів.

- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки,

- за ч.1 ст. 188 КК України на 2 роки, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 4 роки.

За ч.2 ст. 289 КК України ОСОБА_4 виправдано.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2008 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено, перекваліфіковано його дії з ч.1 ст. 188 КК України на ч.1 ст. 185 КК України і призначено покарання за ч.1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. За ч.3 ст. 185 КК України постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 4 роки позбавлення волі.

Вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Вироком апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2008 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасовано.

Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано 1 рік невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_2 засуджено:

- за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Згідно з вироком, на початку жовтня 2006 року близько 3 год. ОСОБА_4, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, незаконно проникли до гаража, розташованого у дворі будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрали належний ОСОБА_5 велосипед вартістю 589 грн.

15 жовтня 2006 року близько 3 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою між собою, незаконно проникли до гаража № 182 розташованого в кооперативі "Жовтень" м. Первомайська, де ОСОБА_2 незаконно заволодів автомобілем "Москвич-2140" д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 Проте, виїхавши на автомобілі з гаража, не справився з керуванням і здійснив зіткнення із залізобетонним стовпом.

21 жовтня 2006 року близько 2 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою між собою, незаконно проникли до гаража № 413 розташованого в кооперативі "Жовтень" м. Первомайська, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 1354,60 грн.

27 жовтня 2006 року близько 20 год. 45 хв. ОСОБА_2 і ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, прийшли до АДРЕСА_2, де ОСОБА_1 ногою вибив двері і проникнувши таким чином до вказаної квартири, застосували до потерпілого ОСОБА_8, який в той час перебував у квартирі, насильство, небезпечне для життя і здоров'я останнього, стали бити його ногами й руками по голові і тулубу, вимагаючи передачі їм грошей у сумі 50 грн. і не заволоділи ними лише з тієї причини, що у потерпілого їх не було.

В результаті побиття, потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, порушення кримінально-процесуального законодавства, стверджує, що потерпілого ОСОБА_8 бив ОСОБА_2, а він участі у побитті потерпілого не приймав. У зв'язку з цим, просить вирок щодо нього скасувати і закрити справу.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, прокурора, який просив судове рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення за таких підстав.

Висновок суду щодо винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій, вчинених ним за обставин викладених у вироку, доведений зібраними по справі доказами і такими доказами є показання потерпілого ОСОБА_8, який ствердив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 27 жовтня 2006 року вірвавшись до його квартири почали завдавати йому ударів руками й ногами в голову і по тулубу, при цьому вимагали у нього гроші в сумі 50 грн.

Вказані покази, потерпілий підтвердив в ході очної ставки з ОСОБА_2

Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пояснили, що коли вони 27 жовтня 2006 року у вечірній час вони перебували у квартирі ОСОБА_8, то до них вірвались ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підійшли до потерпілого і почали завдавати йому ударів руками й ногами в голову і по тулубу, при цьому вимагали у нього гроші.

Згідно з показаннями засудженого ОСОБА_1, даними ним під час досудового слідства, він разом з ОСОБА_2 27 жовтня 2006 року прийшли до квартири ОСОБА_8 і побили його при цьому вимагали гроші.

Аналогічні показання дав засуджений ОСОБА_2

Також висновок суду щодо винності засуджених підтверджений даними висновку судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлено закритий перелом кісток носа, гематома нижнього віка лівого ока, садна лівої вушної раковини.

Згідно з даними висновку судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 скоїв злочин у стані, коли міг усвідомлювати свої дії та керувати ними і визнаний осудним.

Судом першої інстанції в судовому засіданні були допитані всі особи по справі, свідчення яких мали істотне значення для правильного вирішення справи, повно досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, а тому доводи, викладені у скарзі засудженого про однобічність та неповноту досудового та судового слідства безпідставні.

Що стосується покарання, то воно ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, новий злочин вчинив в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується задовільно.

Також враховано обставину, що пом'якшує покарання - наявність на його утриманні малолітньої дитини, а також обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Із матеріалів справи не вбачається даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановленого судового рішення та які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.