5-2919к09 Про умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб та незаконне заволодіння транспортним засобом - 20.08.2009 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Сумської області від 30 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1,

яким засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та мешканця м. Путивль

Сумської області, такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років шість місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла;

- за ч. 3 ст. 289 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця та мешканця м. Путивль

Сумської області, такого, що судимості не має,

- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 289 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотирнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла.

За ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_3 виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

уродженця та мешканця м. Путивль

Сумської області, такого, що судимості не має,

- за пунктами 9 та 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років шість місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна, за винятком житла.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_10 8867 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 гривень - моральної шкоди, ОСОБА_5 15 390 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень - моральної шкоди, на користь держави по 1238 гривень 21 копійці судових витрат з кожного.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за умисні злочини, вчинені ними за таких обставин.

6 січня 2008 року приблизно о 17 годині ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння на вул. Чехова в м. Путивлі Сумської області із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, відкрито викрав у останнього грошові кошти в сумі 20 гривень.

Того ж дня, приблизно о 18 годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, щодо якої відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку із її смертю, на перехресті вул. К.Маркса та вул. Свердлова в м. Путивлі Сумської області напали на неповнолітнього ОСОБА_7 та із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, шляхом демонстрації ножа, заволоділи його грошовими коштами в сумі 10 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у вечірній час ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в кафе "У каміна" по вул. Кірова в м. Путивлі Сумської області вступили між собою у попередню змову для нападу на одного з водіїв місцевого "таксі" з метою заволодіння грошовими коштами та майном водія. При цьому розподілили ролі між собою та приготували ніж.

Діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 на автовокзалі в м. Путивлі Сумської області найняв автомобіль "таксі" марки "Деу-Ланос" під керуванням ОСОБА_4 під виглядом поїздки до с. Князівка Путивльського району Сумської області. По дорозі вони підібрали ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Коли, приблизно о 22 годині, водій "таксі" зупинив автомобіль на прохання ОСОБА_1 біля газорозподільної станції після повороту на дорогу, яка веде до с. Князівка, останній схопив руками ОСОБА_4 за шию та придавив до спинки сидіння, а ОСОБА_3 приставив йому до шиї ножа. ОСОБА_4 вчинив опір, під час якого ОСОБА_3 заподіяв йому ножові поранення правої кисті та передньої поверхні плечового суглобу. Вирвавшись та тікаючи від нападників, потерпілий з метою збереження свого майна зняв та викинув куртку та кофту з особистими речами та грошима на загальну суму 2496 гривень. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наздогнали його та привели назад до автомобіля.

Приблизно о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 незаконно заволоділи автомобілем "таксі" марки "Деу-Ланос", посадили ОСОБА_4 на заднє сидіння, а ОСОБА_1 сів за кермо, і вони направилися в напрямку с. Сніжки Буринського району Сумської області. В автомобілі засуджені вимагали у потерпілого передати їм гроші та мобільні телефони, на що ОСОБА_4 повідомив, що гроші та телефон він викинув, коли тікав від них біля с. Князівка. ОСОБА_1 розвернув автомобіль та засуджені повернулися на місце, де вони напали на ОСОБА_4 Не знайшовши речей потерпілого вони знову поїхали в напрямку с. Сніжки.

Під час поїздки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 напали на ОСОБА_4 та заволоділи його мобільним телефоном марки "Соні-Еріксон К800і", вартість якого з сім-картою становить 1516 гривень.

Не бажаючи бути викритими у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_4 вони вирішили вбити його. Приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 зупинив автомобіль між селами Воскресенка та Вікторинівка Буринського району Сумської області та почав душити його, а подолавши здатність потерпілого до опору, металевим ключем-воротком декілька разів вдарив потерпілого по голові. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також по декілька разів завдали ударів по голові потерпілого. У результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер.

Поклавши труп ОСОБА_4 у багажне відділення автомобіля, засуджені поїхали в напрямку м. Путивль. Поблизу с. Понизовка Путивльського району Сумської області ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та наказав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зімітувати дорожньо-транспортну пригоду і спалити автомобіль, щоб приховати вчинене вбивство, а сам пішки пішов до м. Путивль.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали до м. Буринь, де на мосту по вул. Дем'яна Бєдного разом скинули труп ОСОБА_4 в річку Чаша, після чого направились на автомобілі до м. Путивль. По дорозі, уникаючи зустрічі з міліцейськими автомобілями, вони звернули на польову дорогу, де автомобіль загруз. ОСОБА_3 залишив ОСОБА_2 та пішов додому.

ОСОБА_2 вранці 26 лютого 2008 року, не маючи можливості виїхати автомобілем, виходячи за межі досягнутої домовленості, знайшов у автомобілі барсетку, в якій знаходилися особисті речі ОСОБА_4, ліки, документи, у тому числі паспорт на його ім'я, та заволодів ними.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку щодо всіх засуджених у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Мотивує своє прохання тим, що апеляційний суд у повній мірі не врахував тяжкості вчинених злочинів, при призначенні покарання достатньо не врахував обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що засуджені протягом нетривалого проміжку часу вчинили один тяжкий та два особливо тяжких злочини, невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні вбивства ОСОБА_4 та заволодінні його майном, вчинення ОСОБА_2 злочинів щодо неповнолітніх.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Посилається на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, порушення його права на захист. Зазначає, що перші показання на досудовому слідстві, якими суд обґрунтував доведеність його винуватості, він дав у зв'язку із застосуванням до нього незаконних методів слідства.

У запереченнях на касаційне подання прокурора засуджений ОСОБА_1, вважаючи викладені у ньому доводи безпідставними, просить залишити його без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка не підтримала касаційне подання, та, вважаючи безпідставними доводи касаційної скарги, просила залишити вирок без зміни, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку, і в касаційному поданні не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про недоведеність його винуватості у вчиненні злочинів, за які його засуджено, безпідставні й спростовуються дослідженими судом доказами.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 пояснював, що він спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали на автомобілі "таксі" з метою вияснення стосунків з водієм. Коли потерпілий зупинив автомобіль на вимогу ОСОБА_2, він притримав водія за голову, а ОСОБА_2 вдарів його пляшкою з-під пива по голові. Не заперечував, що завдав потерпілому одного удару в груди.

Згідно з його показаннями, ОСОБА_4 неодноразово намагався втекти від них, але його доганяли та примушували сідати в автомобіль, а потім - залізти до багажного відділення автомобіля. Він знаходився в автомобілі, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 били потерпілого, який після побиття залишався в багажному відділенні автомобіля. Біля села Понизовка він - ОСОБА_1 залишив інших засуджених у автомобілі.

Проте, у ході досудового слідства ОСОБА_1 під час додаткового допиту його за участю захисника як підозрюваного дав докладні показання про обставини вчинення ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розбійного нападу і вбивства ОСОБА_4, розповів, як і чим завдавали удари потерпілому.

Такі свої показання засуджений ОСОБА_1 підтвердив при відтворені обстановки та обставин події, показавши при цьому місце та обставини, за яких було вчинено злочини.

Ці показання узгоджуються з показаннями інших засуджених по справі та іншими доказами.

Так, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суді пояснили, що утрьох із ОСОБА_1 вчинили напад на водія "таксі" ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном. У подальшому з метою приховати вчинений розбій ОСОБА_1 почав душити потерпілого, а потім завдав йому декілька ударів по голові ключем-воротком, вони також декілька разів вдарили цим ключем по голові ОСОБА_4, після чого поклали останнього в багажне відділення автомобіля та поїхали в напрямку міста Путивль. Біля села Понизовка ОСОБА_1 залишив їх, наказавши зімітувати дорожньо-транспортну пригоду та спалити автомобіль. Вони скинули труп потерпілого у річку з мосту біля міста Буринь.

Із показань потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 убачається, що ОСОБА_4 працював таксистом.

Показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтверджується факт знаходження автомобіля марки "Део-Ланос", на якому працював потерпілий, після 21 годині біля села Князівка. Перший свідок, крім того, пояснив, що коло автомобіля стояли три особи, а другий - із салону автомобіля чув голос, який прохав, щоб його не били.

Протоколи огляду місць події свідчать про дійсність показань засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 в суді та ОСОБА_1 про маршрут їх переміщення й зупинок з потерпілим на автомобілі останнього.

Під час огляду місця події біля знайденого на полі в Путивльському районі автомобіля потерпілого виявлено сліди взуття, які згідно з висновком криміналістичної експертизи могли бути залишені взуттям, яке належить ОСОБА_2

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_4 виявлені відкрита черепно-мозкова травма, численні переломи лобної кістки, кісток лицевого черепу, забій-розтрощення речовини головного мозку в обох лобних долях, множинні забійні рани голови, обличчя, різані рани верхньої правої кінцівки, перелом дужки під'язикової кістки справа.

Виходячи з кількості, характеру ушкоджень, експерт дійшов висновку, що потерпілому було заподіяно не менш як 17 ударів.

Судово-криміналістичним дослідженням було встановлено, що тілесні ушкодження в області голови потерпілого могли бути заподіяні наданим на дослідження ключем-воротком.

Суд дав належну оцінку цим та іншим дослідженим доказам і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу на ОСОБА_4, незаконного заволодіння транспортним засобом, яким керував останній, та його умисного вбивства з метою приховати інший злочин, а тому доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про неправильну оцінку судом доказів є безпідставними.

Посилання засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що суд обґрунтував вирок доказами, що зібрані з порушенням кримінально-процесуального закону, зокрема, його показання на досудовому слідстві під час допитів без захисника, не відповідають матеріалам справи.

Із протоколів допиту ОСОБА_1 як підозрюваного від 13 березня 2008 року і відтворення обстановки та обставин події вбачається, що ці слідчі дії проведено за участю захисника.

Його допит як підозрюваного 7 березня 2008 року без захисника не є підставою для скасування вироку, оскільки суд не поклав протокол цієї слідчої дії в обґрунтування свого висновку щодо винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Покликання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що під час досудового слідства він давав показання внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства, також не можна визнати обґрунтованими. У судовому засіданні він пояснював, що давав показання під психічним впливом невідомого чоловіка від ОСОБА_2 Судом були перевірені ці показання, та встановлено, що з моменту затримання ОСОБА_2 до затримання ОСОБА_1- з 27 лютого по 7 березня 2008 року, ніхто із осіб, що перебували в одній камері з першим, не був звільнений з під варти, а сам ОСОБА_2 заперечував факт погроз із його боку.

Будь-які об'єктивні дані, що свідчили б про застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства, у справі відсутні. Судом обґрунтовано визнані як достовірні показання цього засудженого про його участь у вчиненні вбивства ОСОБА_4

Не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження ОСОБА_1 про неповноту судового слідства. Відповідно до вимог ст. 16-1 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, ретельно перевірив усі доводи засудженого, у тому числі й про його участь у вчиненні злочинів та перебування в стані алкогольного сп'яніння.

Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за пунктами 9 і 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Що стосується доводів касаційного подання прокурора про невідповідність призначеного покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, то вони є безпідставними.

Покарання призначено засудженим відповідно до вимог ст. 65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про їх особи та конкретних обставин справи, і вважати призначене їм покарання надмірно суворим підстав не вбачається.

Не вбачає колегія судів і підстав для пом'якшення ОСОБА_1 призначеного покарання.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни вироку, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Сумської області від 30 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.

головуючого	Верещак В.М.,
суддів	Канигіної Г.В., Пошви Б.М.,
за участю прокурора	Матюшевої О.В.,
засудженого	ОСОБА_1,