Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 20 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Луганської області від 24 лютого 2009 року.

Вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 4 листопада 2008 року

ОСОБА_1,

1981 року народження, громадянина України, не судимого.

засуджено за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_3,

1981 року народження, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 187 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засуджено за те, що 22 травня 2007 року близько 21 години 30 хвилин вони вчинили розбійний напад на ОСОБА_4 з проникненням до його житла. При цьому погрожували застосуванням обрізу, прикували до батареї, катували із застосуванням електричного струму та припалюючи тіло цигарками, вставили у рот кляп з облитої ефірним спиртом серветки та вимагали видати гроші. Після цього заволоділи майном потерпілого на загальну суму 1600 грн. та з місця вчинення злочину зникли. Діями засуджених ОСОБА_4 було заподіяно легкі тілесні ушкодження.

Крім того, наприкінці травня 2007 року ОСОБА_3 незаконно придбав обріз мисливської рушниці, який знайшов у лісосмузі, а під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відкрито викрали, крім іншого майна, також ніж, який є холодною зброєю, та сховали його у лісосмузі по вул.Краснодонській у м.Луганську.

Вироком апеляційного суду Луганської області цей вирок за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_4 у частині призначення покарання було скасовано та призначено:

ОСОБА_3- за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є власністю засудженого, за ч.1 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

ОСОБА_1 - за ч.3 ст. 187 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч.1 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Скасовуючи частково вирок суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив про те, що ним не в повній мірі було враховано ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів.

Касаційне подання заступника прокурора Луганської області відкликано.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник - ОСОБА_2 просять вирок апеляційного суду скасувати, залишити в силі вирок суду першої інстанції. Посилаються на допущені судом порушення КПК України (1001-05) . Зокрема, його дії перекваліфіковано з ч.2 ст.263 на ч.1 ст. 263 КК України, мотивування цього рішення у вироку відсутнє; апеляційний суд не розглянув апеляцію його захисника - адвоката ОСОБА_5 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2009 року про поновлення строку на подання апеляції прокурором; призначаючи надто суворе покарання, апеляційний суд не врахував всіх обставин, що його пом`якшують, зокрема, його сімейний стан та поганий стан здоров`я, а також те, що приводом для вчинення злочину відносно ОСОБА_4 стала його неправильна поведінка щодо знайомої ОСОБА_3.

Ухвалою колегії суддів палати Верховного суду України у кримінальних справах від 20 серпня 2009 року цей вирок скасовано з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

З матеріалів справи убачається, що апеляція прокурора на вирок суду першої інстанції була подана із пропуском строку встановленого для апеляційного оскарження. Постановою від 19 січня 2009 року Ленінський районний суд м.Луганська поновив прокурору строк для подання апеляції. На цю постанову 17.02.2009 року до апеляційного суду Луганської області надійшла апеляція захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 Однак, не вживаючи передбачених законом заходів, пов`язаних із надходженням цієї апеляцій, 24.02.2009 року апеляційний суд розглянув справу в тому числі і за апеляцією прокурора, законність подання якої оспорювалася в апеляції на постанову суду про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 пред`являлося обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, однак судом першої інстанції він засуджений за ч.1 ст. 263 КК України без вмотивування рішення про перекваліфікацію у вироку. Апеляційний суд у своєму вироку повторив цю кваліфікацію дій ОСОБА_1

Необхідно також зазначити, що апеляція прокурора, як і заява про поновлення строку на її подання, надійшли до суду першої інстанції після направлення справи до апеляційного суду. Тому не зрозуміло, яким чином місцевим судом приймалося рішення про поновлення строку та чому після прийняття апеляції прокурора про це не було направлено повідомлення іншим учасникам процесу, а апеляційний суд не прийняв рішення про повернення справи суду першої інстанції для виконання вимог ст. 354 КПК України.

Враховуючи те, що в цій справі вже було скасовано попередній вирок суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, зазначені порушення закону, допущені як місцевим судом, так і апеляційним, призвели до порушення розумного строку судового розгляду справи, що є неприпустимим.

Керуючись ст. 400-2 КПК України, колегія суддів,

про вище викладене довести до відома голови апеляційного суду Луганської області для вжиття необхідних заходів задля запобігання порушень вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду кримінальних справ судами першої та апеляційної інстанції.