Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2008 року щодо нього,

вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 березня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, такий, що

неодноразово судився, у тому числі 08 липня 2005 року Червонозаводським

районним судом м. Харкова

за ст. ст. 190 ч. 2, 309 ч. 1 КК України

на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

був засуджений:

- за ч. 2 ст. 190 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2008 року апеляцію прокурора задоволено частково. Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 у частині його засудження за ч. 2 ст. 190 КК України скасовано, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, і призначено йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Визначено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Також засуджено ОСОБА_2, яким вирок у касаційному порядку не оскаржувався, і ОСОБА_3, якого звільнено від покарання в зв'язку з амністією.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 і ОСОБА_2, повторно, що спричинило значну шкоду потерпілим, та за незаконне придбання, виготовлення, перевезення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, вчинених за наступних обставин.

18 квітня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, використовуючи довірчі стосунки між ними і ОСОБА_4, запропонували останньому оформити на його ім'я кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 і ОСОБА_1, на їх пропозицію ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_1 отримали у магазині мобільних телефонів "Євросєть", що розташований за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, 9, рахунок-фактуру № 0000002572 від 18.04.2006 р. на купівлю мобільного телефону "Самсунг Д-720" вартістю 2248 грн. на ім'я ОСОБА_4 і передали останньому.

У той же день ОСОБА_4 надав цей рахунок-фактуру, ідентифікаційний код НОМЕР_1 і паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Червонозаводським РВ ХДУ УМВС України в Харківській області 23.02.1996 р. на своє ім'я, заповнив заяву-пам'ятку і анкету-заявку для отримання споживчого кредиту в магазині-партнері, куди вніс вивчені їм на прохання ОСОБА_1 дані, які не відповідали дійсності, про свій фактичний матеріальний стан і місце роботи, та їх підписав. На підставі цих документів у той же день АКБ "Правекс-Банк" на ім'я ОСОБА_4 було оформлено кредитний договір № 2-0200-053 на суму 2877 грн. 44 коп. і перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Євросєть" в сумі 2248 грн. і на розрахунковий рахунок банку за надані послуги по кредитуванню в сумі 629 грн. 44 коп.

Після отримання ОСОБА_4 по накладній № 0000002572 від 18.04.2006 р. мобільного телефону "Самсунг Д-720" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2877 грн. 44 коп.

Крім того, у той же день ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, використовуючи довірчі стосунки між ними і ОСОБА_4, запропонували йому знову отримати кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_4, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 і ОСОБА_1, на їх пропозицію погодився. Після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_1 отримали у СПДФЛ ОСОБА_5, який здійснював свою торговельну діяльність у приміщенні універмагу "Харків", що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 137, рахунок № 18/04 на купівлю мобільного телефону "Самсунг Д800" вартістю 2029 грн. на ім'я ОСОБА_4 і передали останньому.

У той же день ЗАТ КБ "Приват Кредит" було оформлено на ім'я ОСОБА_4 кредитний договір № DNH 4КР21090924 на суму 2637 грн. 70 коп. і перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок СПДФЛ ОСОБА_5 в сумі 2029 грн. і на розрахунковий рахунок підприємства за надані послуги в сумі 608 грн. 70 коп.

Після отримання ОСОБА_4 по акту прийому-передачі № DNH 4КР21090924 від 18.04.2006 р. мобільного телефону "Самсунг Д800" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2637 грн. 70 коп.

19 квітня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, використовуючи довірчі стосунки між ними і ОСОБА_4, у той же спосіб заволоділи мобільним телефоном "Нокіа 3250", якого потерпілий отримав після оформлення ВАТ КБ "Надра" на його ім'я кредитного договору, спричинивши ОСОБА_4 значну матеріальну шкоду на суму 2877 грн. 44 коп.

23 квітня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб та користуючись довірчими стосунками між ними і ОСОБА_6, запропонували останньому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_6, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 і ОСОБА_1, на їх пропозицію погодився. Після оформлення у той же день ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_6 кредитного договору № 02/09590012/0874/02 на суму 2898 грн. 57 коп. і отримання ним по акту прийому-передачі мобільного телефону "Самсунг Д800" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_6 значну майнову шкоду на суму 2898 грн. 57 коп.

Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками між ними і ОСОБА_6, у той же спосіб заволоділи мобільним телефоном "Самсунг Д520" потерпілого, спричинивши ОСОБА_6 значну майнову шкоду на суму 2236 грн.

07 квітня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, використовуючи довірчі стосунки зі знайомим ОСОБА_7, запропонували останньому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_7, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодився. У той же день ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_7 було оформлено кредитний договір № 02/14040013/0469/02 на суму 2953 грн. 85 коп. Після отримання ОСОБА_7 по накладній № 070401 від 07.04.2006 р. мобільного телефону "Самсунг Д800" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_7 значну майнову шкоду на суму 2953 грн. 85 коп.

27 липня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками, які склалися між ними, повторно, у той же спосіб заволоділи мобільним телефоном "Самсунг Д820", якого ОСОБА_7 отримав у той же день після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" на його ім'я кредитного договору, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2990 грн.

Крім того, 08 травня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, використовуючи довірчі стосунки, які склалися між ними і ОСОБА_8, запропонували останньому оформити на його ім'я кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Мілоден" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_8, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодився. У той же день АКБ "Правекс Банк" на ім'я ОСОБА_8 було оформлено кредитний договір № 2-0000-383-6 на суму 2239 грн. 16 коп. Після отримання ОСОБА_8 мобільного телефону "Самсунг Д820" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_8 значну майнову шкоду на суму 2877 грн. 44 коп.

20 червня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, увійшли в довіру до ОСОБА_9 і запропонували йому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Харківський м'ясокомбінат" та який буде погашатися за рахунок підприємства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу, на що той, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, погодився.

У той же день ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_9 було оформлено кредитний договір № 02/14040015/0900/02 на суму 2842 грн. Після отримання ОСОБА_9 мобільного телефону "LG Р7200" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_9 значну майнову шкоду на суму 2842 грн.

Крім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками з потерпілим, повторно, у той же спосіб після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" кредитного договору на ім'я ОСОБА_9 і отримання ним мобільного телефону "Нокіа 6280", заволоділи цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2832 грн. 70 коп.

26 червня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, увійшли в довіру до ОСОБА_10 і запропонували йому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Харківський м'ясокомбінат" та який буде погашатися за рахунок підприємства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_10, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодився. Після оформлення у той же день ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_10 кредитного договору № 02/14040020/0926/02 на суму 2057 грн. 14 коп. і отримання ним мобільного телефону "Самсунг Д820", ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_10 значну майнову шкоду на суму 2057 грн. 14 коп.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками з потерпілим, повторно, у той же спосіб після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" кредитного договору на ім'я ОСОБА_10 і отримання ним по акту прийому-передачі № DNH 4КР97290242 від 26.06.2006 р. мобільного телефону "Нокіа 6280", заволоділи цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2832 грн. 70 коп.

29 червня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, увійшли в довіру до ОСОБА_15 і запропонували їй оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Житлобуд-1" та який буде погашатися за рахунок підприємства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_15, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодилась. У той же день після оформлення ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_15 кредитного договору № 02/14040020/0937/02 на суму 2537 грн. і отримання нею по накладній № 29/01 від 29.06.2006 р. мобільного телефону "Нокіа 3250" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_15 значну майнову шкоду на суму 2537 грн.

01 липня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, увійшли в довіру до ОСОБА_11 і запропонували йому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Житлобуд-1" та який буде погашатися за рахунок підприємства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_11, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодився. У той же день після оформлення ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_11 кредитного договору № 02/14040020/0947/02 на суму 2915 грн. 01 коп. і отримання ним по накладній № 01.07.06 від 01.07.2006 р. мобільного телефону "Нокіа 6280" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_11 значну майнову шкоду на суму 2537 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками з потерпілим, повторно, у той же спосіб заволоділи мобільним телефоном "Нокіа 6280" ОСОБА_11, якого той отримав після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" на його ім'я кредитного договору, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2913 грн. 40 коп.

Крім того, 01 липня 2006 року ОСОБА_1, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, увійшли в довіру до ОСОБА_12 і запропонували йому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Житлобуд-1" та який буде погашатися за рахунок підприємства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_12, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на їх пропозицію погодився. У той же день після оформлення ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_12 кредитного договору № 02/14040020/0948/02 на суму 2537 грн. і отримання ним мобільного телефону "Нокіа 3250" ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заволоділи цим телефоном, спричинивши ОСОБА_12 значну майнову шкоду на суму 2537 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб та продовжуючи користуватись довірчими стосунками з потерпілим, повторно, у той же спосіб заволоділи мобільним телефоном "Нокіа 6280", якого той отримав після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" на його ім'я кредитного договору, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2913 грн. 40 коп.

06 травня 2006 року ОСОБА_1 увійшов у довіру до ОСОБА_8 і запропонував йому оформити кредит, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" і який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

ОСОБА_8, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, на його пропозицію погодився. Після оформлення ВАТ КБ "Надра" кредитного договору на ім'я ОСОБА_8 і отримання ним від СПДФЛ ОСОБА_13 по накладній № 27/04/01 від 27.04.2006 р. мобільного телефону "Самсунг Д820", ОСОБА_1 заволодів цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2957 грн.

У той же день ОСОБА_1 і ОСОБА_2, повторно, користуючись довірою ОСОБА_8, аналогічним способом заволоділи його мобільним телефоном "Нокіа 7380", якого ОСОБА_8 отримав після оформлення ЗАТ КБ "Приват Банк" на його ім'я кредитного договору, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2795 грн.

23 травня 2006 року ОСОБА_2 познайомив ОСОБА_14, з яким тривалий час був знайомий, з ОСОБА_1 Останній, користуючись довірчими стосунками з ОСОБА_14, звернувся до нього з проханням оформити кредит на своє ім'я, який начебто був необхідний для ТОВ "Сприяння" та який буде погашатися за рахунок товариства, пообіцявши матеріальну винагороду від фірми за надану послугу.

Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, на його пропозицію ОСОБА_14 погодився. Наступного дня після оформлення ВАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_14 кредитного договору № 02/14040015/0711/02 на суму 2446 грн. 15 коп. і отримання ним від СПДФЛ ОСОБА_13 мобільного телефону "Самсунг Д820", ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи цим телефоном, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2446 грн. 15 коп.

08 червня 2006 року ОСОБА_1, користуючись довірчими стосунками з ОСОБА_14, повторно у той же спосіб заволодів його мобільним телефоном "Самсунг Д820", якого ОСОБА_14 отримав після оформлення ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк" на його ім'я кредитного договору, спричинивши потерпілому значну майнову шкоду на суму 2175 грн. 86 коп.

Крім того, у липні 2006 року ОСОБА_1, повторно, у сел. Манченки Харківського району Харківської області незаконно зірвав верхів'я частин маку, який вирощувався у невстановлених слідством осіб, у такий спосіб незаконно їх придбавши. Після чого він у невстановленому слідством місці незаконно виготовив з них для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломи вагою в сухому залишку 0,96 гр., який незаконно зберігав за місцем проживання у приміщені квартири АДРЕСА_1 до його вилучення 26 липня 2006 року приблизно о 6-ій год. працівниками міліції.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду змінити, перекваліфікувати його дії з частини третьої на частину другу ст. 190 КК України та пом'якшити покарання. Своє прохання вмотивовує тим, що достатніх доказів, які б обґрунтовували правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 190 КК України, тобто як шахрайство, вчинене у великих розмірах, матеріали справи не містять.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне задовольнити скаргу засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не знайшла.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наведеними у вироку місцевого суду доказами і засудженим не оспорюються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги засудженого про неправильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 190 КК України і необхідність їх перекваліфікації на ч. 2 цього ж закону, то вони є непереконливими.

Як видно із матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_1 серед інших обвинувачень було пред'явлене обвинувачення у вчиненні ним шахрайства у великих розмірах (т. 8, а. с. 38-58).

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 внаслідок шахрайства, вчиненого повторно і за попередньою змовою групою осіб, заволодів належним потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_14 майном, загальна сума якого складала 56724 гривні, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищувало установлений на момент вчинення злочинів неоподатковуваний мінімум доходів громадян і становило великий розмір.

Незважаючи на це, суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України, не навівши у вироку на обґрунтування такої кваліфікації жодного мотиву (т. 9, а. с. 260).

Така помилка суду першої інстанції була виправлена судом апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляції прокурора, в якій ставилось питання про скасування вироку через неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 і призначення йому в зв'язку з цим покарання, яке внаслідок м'якості не відповідало ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Враховуючи суму майна, яким ОСОБА_1 заволодів шляхом шахрайства, тривалість його злочинної діяльності та кількість тотожних злочинів, а також один і той же спосіб їх вчинення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що діяв він з умислом на заволодіння чужим майном у великих розмірах і з огляду на це правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 190 КК України.

Та обставина, що деякими потерпілими не заявлялись цивільні позови і це, за твердженням засудженого, свідчило про відсутність у нього такого умислу, на правильність кримінально-правової оцінки його дій не вплинула.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи касаційної скарги засудженого, в яких він стверджує, що з додатковими доводами до касаційного подання прокурора ознайомлений не був, оскільки йому через начальника СІЗО № 27, що в м. Харкові, направлялась відповідна копія додатків і роз'яснювався порядок подачі заперечень (т. 10, а. с. 109-110).

Призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав для його пом'якшення, про що йдеться в касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування чи зміни постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.