Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 4 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_6 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2010 року щодо ОСОБА_7

Зазначеною постановою

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку АДРЕСА_1 мешканку

м. Борисполя Київської області,

таку, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 140 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу ТОВ "Медичні центри "Макс-Велл", а справу провадженням закрито.

Постановою суду встановлено, що ОСОБА_7, працюючи медичною сестрою поліклінічного центру ТОВ НВОКЦ "Макс-Велл", розташованому за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Лютнева, буд. № 5, 23 серпня 2007 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись на своєму робочому місці, неналежно виконала свої службові обов’язки внаслідок несумлінного ставлення до них, при введені за призначенням лікаря-алерголога внутрішньовенної ін’єкції потерпілому ОСОБА_8 ушкодила вену лівої руки, спричинивши тяжкі наслідки у вигляді кровотечі та середньої тяжкості тілесних ушкоджень у виді розлитого синця та гематоми м’яких тканин лівого ліктьового суглобу та лівого передпліччя.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2010 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_6, діючи в інтересах потерпілого ОСОБА_8, посилаючись на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що ні під час досудового слідства, ні в суді не було з’ясовано питання погіршення здоров’я потерпілого внаслідок введення йому дози лікарського препарату, яка у чотири рази перевищувала, призначену лікарем, зокрема, не проведено комплексної судово-медичної експертизи з даного приводу. На його думку в діях ОСОБА_7 відсутня така обов’язкова умова звільнення від кримінальної відповідальності у в’язку з передачею на поруки, як щире каяття. Звертає увагу на те, що апеляційний суд не перевірив інформацію про те, що медичний цент "Макс-Велл" був інтегрований до мережі медичних центрів "Медісвіт", на поруки трудовому колективу якого ОСОБА_7 не передавалася.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень – без зміни, захисника ОСОБА_5, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Кримінальна справа надійшла до суду за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 140 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувалася у неналежному виконанні своїх службових обов’язків внаслідок несумлінного ставлення до них при проведенні внутрішньовенної ін’єкції потерпілому ОСОБА_8, внаслідок чого ушкодила вену лівої руки потерпілого, що призвело до кровотечі та утворення тілесних ушкоджень у виді розлитого синця та гематоми м’яких тканин лівого ліктьового суглобу та лівого передпліччя.

У судовому засіданні суд відповідно до вимог ст. 275 КПК України розглянув справу щодо засудженого в межах пред’явленого обвинувачення.

Рішення суду про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки є обґрунтованим, поставленим з дотриманням вимог ст. 10 КПК України.

Суд у відповідності до вимог ст. 47 КК України правильно врахував, що ОСОБА_7 вперше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, та щиро покаялася.

Довід у касаційній скарзі про неповноту та однобічність досудового слідства не є підставним.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 на досудовому слідстві про призначення додаткової судово-медичної експертизи було враховано органом досудового слідства при призначенні комісійної судово-медичної експертизи. Посилання ж ОСОБА_6 на можливість виникнення розладів здоров’я у потерпілого, зокрема, збільшення печінки, внаслідок введення значної кількості медичного препарату "Дексаметазон" носять характер припущень, непідтверджених доказами.

Клопотань про направлення справи на додаткове розслідування з причин неповноти та однобічності досудового слідства жодним із учасників процесу заявлено не було.

Що стосується посилання в касаційній скарзі на те, що суд передав ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу ТОВ "Медичні центри "Макс-Велл", яке припинило свою діяльність і було інтегровано до мережі медичних центрів "Медісвіт", то в матеріалах справи відсутні такі дані, а також відсутні будь-які дані про переведення ОСОБА_7 на роботу до іншого трудового колективу.

Апеляційний суд при перевірці апеляції представника потерпілого обґрунтовано відмовив у її задоволенні. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягнули б за собою зміну чи скасування постанови місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції, не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2010 року щодо ОСОБА_7 – без зміни.