Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, на постанову судді апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2009 року.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не судився, не працював і не мав

постійного місця проживання,

за п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України направлено на додаткове розслідування.

ОСОБА_1 обвинувачується в умисному вбивстві ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з метою приховання іншого злочину, яке він вчинив за наступних обставин.

13 лютого 2009 року ОСОБА_1 перебував у АДРЕСА_1, і разом з його мешканцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вживав алкогольні напої. Приблизно о 24-ій годині між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1, маючи умисел на позбавлення життя як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3, з мотиву особистих неприязних відносин спочатку наніс ОСОБА_3численних ударів руками та ногами по тілу, в т.ч. і в область голови. Після цього він свою увагу зосередив на ОСОБА_2, яка знаходилась у тій же кімнаті. Не довівши свій умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_3 і усвідомлюючи, що ОСОБА_2 була очевидцем процесу його вбивства, ОСОБА_1 з метою приховання цього факту вирішив її вбити. З цією метою він наявним у нього ножем наніс їй декілька ударів в обличчя, живіт і ліву ногу. Впевнившись, що ОСОБА_2 не подає ознак життя, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3, який лежав на підлозі, та, нанісши йому декілька ударів ножем в шию і грудну клітку, завершив свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення його життя, розпочатий ним раніше.

При попередньому розгляді справи суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, яке є не конкретним. Зокрема, на думку суду, орган досудового слідства, зазначивши в постанові про пред'явлення обвинувачення, що він "не довівши свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_3, відволікаючи свою увагу позбавив життя ОСОБА_2, яка була очевидцем процесу вбивства свого сина ОСОБА_3" не дав юридичної оцінки цим діям. З огляду на це, суддя запропонував органу досудового слідства пред'явити ОСОБА_1 конкретне обвинувачення з дотриманням вимог ст. 132 КПК України.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови судді і направлення справи в суд для її призначення і розгляду по суті. Вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 пред'явлено конкретне, а діям обвинуваченого дана належна кримінально-правова оцінка.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав касаційне подання обгрунтованим і просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційного подання про те, що органом досудового слідства при пред'явленні ОСОБА_1 обвинувачення дотримані вимоги ст. 132 КПК України, є непереконливими.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України слідчий при провадженні досудового слідства зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного повного і об'єктивного дослідження обставин справи і встановити, зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви його діянь, тощо.

Розслідуючи справу щодо ОСОБА_4, орган досудового слідства не в повному обсягу виконав вимоги зазначених вище законів унаслідок чого пред'явив ОСОБА_1 неконкретне обвинувачення, про що свідчать наступні обставини.

Як видно із даних висновків судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2, при його дослідженні були виявлені такі тілесні ушкодження, як множинні двосторонні переломи ребер, крововиливи в м'які тканини в місцях переломів, синці та садна обличчя, а також колено-різані рани в області тулубу, верхніх та нижньої кінцівок. Проте в обвинуваченні не зазначена як особа, яка їх заподіяла, так і спосіб, в який вони були спричинені (т. 1, а.с. 50-57; т. 2, а.с. 89-90).

Викладаючи об'єктивну сторону вчиненого ОСОБА_1 злочину, орган досудового слідства в обвинуваченні обмежився лише такими загальними категоріями як "став по черзі наносити безліч ударів", "наніс декілька" ударів, тощо, хоча дані висновків судово-медичних експертиз містять конкретну кількість колено-різаних та інших тілесних ушкоджень, які були наявними на трупах потерпілих, що давало можливість слідчому викласти дії обвинуваченого, спрямовані на їх вбивство, відповідно до даних висновків зазначених експертиз.

Зазначаючи в обвинуваченні, що ОСОБА_1 злочин вчинив "приблизно в 00.00 год.", орган досудового слідства послався на одиницю виміру доби, якої не існує.

Наведені обставини свідчать про неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, про що обґрунтовано зазначив суд, повертаючи справу на додаткове розслідування.

Крім цього, на думку колегії суддів, невдало сформульованим є і пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення.

Так, формулюючи обвинувачення, орган досудового слідства зазначив, що умисел ОСОБА_4 був спрямований на вбивство двох осіб - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з мотиву особистих неприязних відносин. Розкриваючи об'єктивну сторону діянь обвинуваченого, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_2, слідчий в обвинуваченні вказав, що мотивом його дій була мета приховати інший злочин, тобто вбивство ОСОБА_3 Сформулювавши у такий спосіб обвинувачення, орган досудового слідства кваліфікував дії ОСОБА_4 за п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України. Така кваліфікація дій обвинуваченого є сумнівною, оскільки в даному конкретному випадку допущена суперечність у мотивах діянь ОСОБА_4, що впливає на правильність їх кримінально-правової оцінки і зумовлює самостійну (окрему) кваліфікацію кожного вбивства (ч. 1 ст. 115; п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України).

Тому при новому розслідуванні справи необхідно з'ясувати домінуючий мотив діянь ОСОБА_4 і в залежності від установленого дати їм належну кримінально-правову оцінку.

Разом з цим, колегія суддів вважає доцільним виключити із постанови судді вказівку про необхідність додатково кваліфікувати дії обвинуваченого за недоведення до кінця його злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_3 перед убивством ОСОБА_2, бо, як вже зазначалось, конструкція такого обвинувачення є наслідком невдалого його викладення. Крім цього, виходячи із положень ч. 2 ст. 246 КПК України, суд не вправі був направляти із попереднього засідання справу за власною ініціативою для пред'явлення обвинуваченому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено, про що обґрунтовано стверджується в касаційному поданні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання задовольнити частково.

Постанову судді апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2009 року про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 2 п. п. 1, 9 КК України на додаткове розслідування змінити:

виключити із постанови вказівку суду про необхідність додатково кваліфікувати дії ОСОБА_1;

доповнити постанову такими вказівками:

- пред'явити ОСОБА_1 конкретне обвинувачення;

- з'ясувати домінуючий мотив діянь ОСОБА_1 і в залежності від установленого дати їм кримінально-правову кваліфікацію, яка б ґрунтувалась на вимогах закону.

В решті постанову залишити без зміни.