Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 9 червня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що немає судимості,

- за ч. 1 ст. 364 КК України до обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік;

- за ч. 1 ст. 365 КК України до позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік;

- за ч. 2 ст. 367 КК України до позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст. 1 п. "г" Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він працюючи директором СП "Крижопільський комбінат громадського харчування" та виконуючи постанову Крижопільського РСТ щодо реорганізації спільного підприємства з метою набуття майнових прав на основні засоби та майно СП "Крижопільський комбінат громадського харчування, перевищив службове становище і, виходячи за межі наданих йому повноважень, не дотримався визначеного порядку реорганізації, без рішення і згоди засновників, провів реорганізацію СП "Крижопільський комбінат харчування" та в червні 2003 року створив споживче товариство "Колос", засновником якого виступив він та визначені ним фізичні особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Унаслідок чого вказані особи незаконно набули майнові права на основні засоби спільного підприємства, чим було позбавлено майнових прав Крижопільске РСТ і завдано істотної шкоди його інтересам.

Крім того, ОСОБА_1, будучи директором СТ "Колос", зловживаючи своїм службовим становищем, зареєстрував 11 червня 2003 року Статут СТ "Колос", до якого вніс неправдиві відомості, а саме про створення цього товариства шляхом реорганізації СП "Крижопільський комбінат харчування", відомості про правонаступництво створеного споживчого товариства, якому на правах власності стали належати основні засоби та майно спільного підприємства. На підставі цього, ОСОБА_1 звернувся до виконкому Крижопільської селищної ради та отримав свідоцтво про право власності СТ "Колос" на основні засоби СП "Крижопільський комбінат харчування" - нежитлову двоповерхову будівлю загальною площею 1220.2 кв. м, що в смт. Крижопіль на вул. К.Маркса 70 та нежиле приміщення площею 297 кв. м, що в смт. Крижопіль на вул. Куйбишева 72.

Окрім того, ОСОБА_1 допустив службову недбалість унаслідок чого продав разом з приміщенням кафе й інші приміщення готельного комплексу площею 327,7 кв. м по залишковій балансовій вартості 28 470 грн., чим здійснив відчуження та передачу в СТ "Веселка" основних засобів Крижопільського РСТ площею 127,4 кв. м без оплати її вартості, чим спричинив шкоду Крижопільській РСТ на суму 18 203 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що інкриміновані йому злочини він не вчиняв, а висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах. Крім того, посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону. Просить вирок скасувати, а провадження по справі закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора ОСОБА_6, який частково підтримав касаційну скаргу та просив вирок в частині застосування до ОСОБА_1 амністії скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як убачається з вироку, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, суд послався на те, що ОСОБА_1 досяг віку понад 55 років.

Разом із тим, судом не було враховано, що відповідно до ст. 9 Закону "Про амністію" від 31 травня 2005 року застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечують. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

Як убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 не давав згоду про застосування до нього амністії. Відсутня така згода й у матеріалах справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду необхідно розглянути справу з дотриманням закону та постановити законне рішення. При цьому мають бути перевірені доводи касаційної скарги ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 9 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.