Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 212 КК України до обмеження волі на строк два роки з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язану з наданням податкової звітності строком три роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації у ці органи та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.

Відмовлено в задоволенні цивільного позову заявленого Бердянською ОДПІ до СПД-ФО ОСОБА_1 на загальну суму 345 302 грн. 60 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи приватним підприємцем, з 1 серпня 2004 року по 31 грудня 2005 року умисно ухилився від сплати податків на додану вартість на сумі 231 450 грн. та податку з доходів фізичних осіб на суму 113 852 грн. 60 коп. Внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшли грошові кошти у розмірі 345 302 грн. 60 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію дії засудженого, просить вирок в частині цивільного позову змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та задовольнити позов. На думку прокурора, суд необґрунтовано відмовив Бердянській ОДПІ у задоволенні цивільного позову, посилаючись на те, що є рішення податкового органу про стягнення зазначеної суми, оскільки рішення податкових органів про визначення податкових зобов'язань не є виконавчими документами, а тому не можуть бути звернені для примусового виконання до державної виконавчої служби.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Опанасюка В.В., який частково підтримав касаційне подання і просив вирок в частині цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і в касаційному поданні не оспорюється.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 212 КК України кваліфіковано правильно, що також не заперечуються прокурором.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, що також не оскаржується у поданні.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що вирок у частині вирішення цивільного позову заявленого Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Як убачається з матеріалів справи, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області заявила цивільний позов, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету 231 450 грн. в рахунок сплати зобов'язань з ПДВ, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету 113 852 грн. 60 коп. в рахунок сплати зобов'язань з податку доходів фізичних осіб.

Суд, відмовляючи в задоволенні цивільного позову, послався на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки про стягнення з ОСОБА_1 вказаних сум є рішення адміністративного органу Бердянського ОДПІ, які мають силу закону.

Приймаючи таке рішення, суд не врахував, що відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Крім того, відповідно до підпункту 4.3.5 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника відповідного податкового органу.

За таких обставин, вирок в частині вирішення цивільного позову Бердянської ОДПІ Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь бюджету 231 450 грн. в рахунок сплати зобов'язань з податку на додану вартість та на користь бюджету 113 852 грн. 60 коп. в рахунок сплати зобов'язань з податку доходів фізичних осіб підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, колегія суддів відповідно до чинного законодавства при розгляді касаційного подання не вправі змінювати вирок в частині цивільного позову та вирішувати питання про його задоволення, як про це порушено питання в касаційному поданні, тому воно підлягає задоволенню частково.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.