Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 липня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

засуджено за ч.1 ст. 368 КК України до 12750 грн. штрафу.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19 березня 2008 року об 11 год. 30 хв., будучи службовою особою, під час виконання посадових обов'язків начальника відділення № 20 ВАТ "Кредобанк" у приміщенні вказаного відділення на вул. В.Великого, 51 у м. Львові отримав від ОСОБА_2 грошову винагороду у сумі 200 доларів США за сприяння в укладенні з нею кредитного договору на придбання автомобіля "КІА-Піканто" та надання для цього неправдивої довідки про доходи.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, не застосував до нього обов'язкового додаткового покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, як того вимагає санкція ч.1 ст. 368 КК України. У зв'язку з цим, просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав належну оцінку, правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 368 КК України і що, по суті, у касаційному поданні прокурора не оспорюється.

Разом з тим, суд призначивши покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 368 КК України у виді штрафу, не застосував до ОСОБА_1 обов'язкового додаткового покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, як того вимагає санкція зазначеної статті.

Таким чином, суд першої інстанції при винесені вироку неправильно застосував кримінальний закон при призначенні ОСОБА_1 покарання, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 398 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку.

З урахуванням наведеного вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд для постановлення рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Судді: