Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2010 року, якою кримінальну справу, щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

- по обвинуваченню за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України провадженням закрито, у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 3 ст.ст. 111, 282 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 49 КК України.

В апеляційному порядку постанова суду не переглядалась.

ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, 17.07.2000р., знаходячись біля с. Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області, проник на територію саду, який належав радгоспу "Каменський", звідки таємно викрав 30 кг персиків на загальну суму 90 гривень.

Закриваючи провадження у справі щодо ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, суд вказав, що з часу вчинення ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції 2001 року), і на час передачі справи до суду минуло більше п’яти років.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області, просить скасувати постанову суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально – процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу в порушення вимог ст. 262 КПК України було розглянуто без участі ОСОБА_5, у справі відсутні дані про його ухилення від явки в судове засідання, відсутня письмова заява ОСОБА_5 про розгляд справи у його відсутність. Вважає, що висновки суду про те, що явка ОСОБА_5 є необов’язковою безпідставні, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 1 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі, тому справу потрібно було розглядати з обов’язковою участю ОСОБА_5 Крім того, суд при закритті справи, не прийняв рішення щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, що передбачено чинним законодавством, як обов’язкове.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із справи суд, при розгляді питання про закриття справи щодо ОСОБА_5 у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, дійшов висновку про слухання справи без його участі, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 було повідомлено про день і час розгляду справи належним чином.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 262 КПК України, розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках, коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду, коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте, і у цьому випадку суд має право визнати явку підсудного обов’язковою.

У справі відсутні будь – які дані про ухилення ОСОБА_5 від явки в судове засідання або про його перебування за межами України. Відсутня також письмова заява про розгляд справи у його відсутність. ОСОБА_5 обвинувачувався за ч. 1 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі, тому справу потрібно було розглядати з обов’язковою участю ОСОБА_5

Крім того, суд в порушення вимог ч.1 ст. 49 КК України, закриваючи справу щодо ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, не звільнив його від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду не відповідає вимогам ст. 49 КК України та ст. 262 КПК України.

Крім того, суд не звернув увагу на порушення органами досудового слідства вимог ч.2 ст. 71 КПК України.

Згідно зазначеного закону, до направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз’яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. Відповідно до ч.3 ст. 71 КПК України, направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує.

У матеріалах справи відсутні дані про роз’яснення органами досудового слідства ОСОБА_5 підстав звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. Не має даних і про те, що його було ознайомлено з постановою від 10 лютого 2010 року про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Оскільки судом порушено кримінально – процесуальний закон та неправильно застосовано кримінальний закон, що істотно вплинуло на обґрунтованість закриття справи щодо ОСОБА_5 та на його право заперечувати проти закриття справи, то постанова суду відповідно ст.ст. 370, 371 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги ч.1 ст. 49 КК України і ст. 262 КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.