Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Київ 2 листопада 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, на судові рішення за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи,

постановою прокурора відділу організації представництва управління представництва захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області від 9 вересня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом постановлення суддею ОСОБА_5 завідомо неправосудної ухвали в інших особистих інтересах за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, у зв’язку з тим, що суддя господарського суду Одеської області ОСОБА_5, знаючи про існування постанови Одеського апеляційного господарського суду про скасування ухвали господарського суду Одеської області в частині призупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду, де були вказані порушення закону, 4 червня 2009 року умисно винесла неправосудну ухвалу, якою задовольнила клопотання відповідача ТОВ "Одеський ливарний завод" і з тих самих підстав повторно призупинила виконавче провадження з примусового виконання судового наказу. Дана ухвала була скасована Одеським апеляційним господарським судом 28 липня 2009 року.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2009 року задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову прокурора від 9 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом постановлення суддею ОСОБА_5 завідомо неправосудної ухвали в інших особистих інтересах за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2009 року постанову судді залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що для порушення кримінальної справи були належні привід і підстави, що висновки місцевого суду ґрунтуються лише на формальних обставинах, а рішення апеляційного суду достатньо не вмотивоване, тоді як у діях судді ОСОБА_5 наявні всі ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 15 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Розглянувши скаргу ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи відносно неї, суддя прийшов до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи винесена без достатніх для цього приводів і підстав.

Вказавши про незаконність приводу для порушення даної справи, суддя зазначив, що письмова заява про злочин не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, оскільки до порушення справи прокурор не пересвідчився в особі заявника, не попередив його про відповідальність за неправдивий донос і не відібрав від нього відповідної підписки. Однак, у якості приводу для порушення даної справи в постанові прокурора зазначено не заяву окремого громадянина, а повідомлення ВАТ "Одеський завод "Центроліт"", а згідно з ч. 3 ст. 95 КПК України, єдиною процесуальною вимогою до повідомлення про злочин від підприємств, установ, організацій і посадових осіб є його письмова форма.

Стосовно підстав для порушення кримінальної справи суддя зазначив, що вказівка прокурора про скасування рішення судді господарського суду ОСОБА_5 судом вищої інстанції саме по собі не свідчить про його завідому неправосудність, що формулювання "в інших особистих інтересах" є абстрактним і нічим не підтверджене, а рішення прокурора прийняте на підставі ксерокопій документів.

Проте на даній стадії судом перевіряється лише дотримання процесуального порядку порушення кримінальної справи, а оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи є недопустимою. Так, суддя зазначив у постанові, що в рішенні судді ОСОБА_5 від 4 червня 2009 року викладено лише її правову позицію, а інших доводів, які би свідчили про завідому неправосудність цього рішення, в постанові прокурора не наведено. Однак, як убачається з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2009 року, яким скасовано ухвалу від 4 червня 2009 року, суддя не лише безпідставно задовольнила клопотання відповідача, пославшись на норми, що спрямовані на забезпечення позову, але й вийшла за межі повноважень господарського суду, оскільки право на зупинення виконавчого провадження надано лише державному виконавцю. Прокурор же, викладаючи в постанові підстави для порушення кримінальної справи, навів достатньо даних, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, на основі яких після порушення справи необхідно встановлювати об'єктивні ознаки даного злочину.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2009 року, голослівно вказав про відсутність у прокурора приводу для порушення даної справи та безпідставно, усупереч наведеним вище положенням процесуального закону, зазначив в ухвалі, що постанова прокурора не містить доказів скоєного злочину, а також даних про істотні наслідки від постановлення суддею ОСОБА_5 завідомо неправосудного рішення, настання яких є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого частиною 2 ст. 375 КК України.

У зв’язку з наведеним, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню як такі, що постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 на постанову про порушення справи підлягають направленню на новий судовий розгляд, у ході якого судді належить дотриматися всіх положень чинного закону і прийняти обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, задовольнити

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2009 року скасувати, матеріали за скаргою ОСОБА_5 на постанову прокурора від 9 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.