Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 04 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 червня 2008 року щодо нього,

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця селища Перегінськ Рожнятівського району Івано-Франківської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, будучи посадовою особою - головою Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, неналежно поставився до виконання покладених на нього обов'язків, внаслідок чого у вересні 2004 року уклав з приватним підприємцем ОСОБА_2. договір купівлі-продажу автомобіля-сміттєвоза на умовах та за ціною, що суперечили рішенню тендерного комітету Рожнятівської районної державної адміністрації, а також не проконтролював внесення до нього умов щодо терміну оплати бюджетних коштів та застосування штрафних санкцій у разі невиконання договірних зобов'язань, прийняв фактично несправний автомобіль, чим спричинив шкоду інтересами територіальної громади на загальну суму 52 773 гривні 32 копійки.

Крім того, ОСОБА_1 упродовж листопада 2003 року - квітня 2005 року не виносив на розгляд сесії селищної ради питання укладення договору оренди землі з підприємцем ОСОБА_3, яка була закріплена за ним на підставі рішення сесії Перегінської селищної рада від 07 квітня 2001 року, чим шляхом недоотримання орендної плати заподіяв шкоду інтересам громади на загальну суму 11 050 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційній скарзі засуджений просить вирок скасувати, а справу закрити. Посилається на відсутність у справі доказів його винуватості в інкримінованих йому злочинах. Зазначає, що дії, пов'язані із придбанням автомобіля-сміттєвоза, він виконав відповідно до рішень прийнятих компетентними органами. Вважає, що відмова в укладенні договору оренди землі з підприємцем ОСОБА_3 була зумовлена тим, що сесія селищної ради не давала згоду на укладення такого договору, а не тому, що він через недбальство належним чином не виконав свої обов'язки.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора Парусова А.М. про залишення вироку без зміни, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, висновку про винність ОСОБА_1. у службовому недбальстві, допущеного під час придбавання автомобіля-сміттєвоза, яке він вчинив за обставин викладених у вироку, суд дійшов на підставі визнавальних показань самого засудженого та інших доказів, які є у справі.

Зокрема, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. повідомили про порушення ОСОБА_1передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) строків, порядку та умов придбання автомобіля-сміттєвоза для потреб Перегінської сільської ради та перерахування за нього бюджетних коштів.

Оцінивши свідчення засудженого та свідків в сукупності результатами рішення тендерного комітету від 09 вересня 2004 року, умовами договору від 06 вересня 2004 року про купівлю даного автомобіля платіжними документами про суму грошей, перерахованих на його придбання, даними висновку судово-товарознавчої експертизи про дійсну вартість автомобіля, документами про неможливість використання його за призначенням та іншими матеріалами справи, суд правильно встановив, що через несумлінне, недбале ставлення до своїх обов'язків ОСОБА_1 придбав сміттєвоз на базі автомобіля не тієї моделі, при цьому за ціною, яка не відповідала його дійсній вартості та ціні, встановленій рішенням тендерного комітету, з додатковим обладнанням та фактично непридатного до використання (т. 1 а. с. 172, 190, 192, 205-205, 208-210, 216).

Оскільки цим діянням засуджений спричинив тяжкі наслідки інтересам територіальної громади селища Перегінське в розмірі 52 773 гривні 32 копійки, суд правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 367 КК України.

У зв'язку з цим доводи ОСОБА_1 про необґрунтоване засудження його за цей злочин є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Воднораз, колегія суддів вважає слушними твердження засудженого про неправильне визнання його винним у вчиненні злочину щодо ОСОБА_3

Обвинувачуючи ОСОБА_1. в недотриманні нормативних актів, які зобов'язували його укласти договір оренди землі з ОСОБА_3, суд послався на рішення Перегінської сільської ради від 07 квітня 2001 року, однак не зауважив відсутності цього документа у матеріалах справи. Також у справі не розкрито зміст цього рішення, не наведено обґрунтувань про правомірність претензій ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, у тому числі й оренду.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, рішенням сесії Перегінської селищної ради від 03 серпня 2004 року за поданням прокурора це рішення як незаконне було скасовано й з того часу втратило свою чинність. Цим же рішенням сесія відмовила ОСОБА_3. надати в оренду земельну ділянку (т. 3 а. с. 55).

Непереконливими є посилання суду на те, що засуджений не виносив на засідання сесії питання, пов'язані із правом ОСОБА_3 на отримання в тимчасове користування земельну ділянку. Зокрема, як видно з рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2003 року, що ОСОБА_1 у липні та жовтні 2003 року двічі ставив на вирішення питання відведення земельної ділянки ОСОБА_3. й сесія двічі відмовляла йому в цьому (т. 2 а. с. 21).

Також не зазначено у вироку обґрунтувань щодо існування орендних земельних відносин між ОСОБА_3 та селищною радою, з огляду на які ОСОБА_1 як селищний голова був зобов'язаний укласти договір оренди. На підтвердження цих обставин суд послався лише на показання ОСОБА_3, яких, за відсутності інших доказів, недостатньо для побудови обвинувального висновку.

Таким чином, наведене дає підстави вважати, що епізод звинувачення ОСОБА_1. у службовому недбальстві відносно ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження, а тому підлягає виключенню з обвинувачення.

Таке виключення зменшує обсяг обвинувачення, проте істотно не змінює ступеня суспільної небезпечності службового недбальства щодо інтересів громади селища Перегінська, не впливає на кваліфікацію діяння та характер даних про особу винного, у зв'язку з чим не може бути підставою для пом'якшення покарання.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з нього епізод обвинувачення в службовому недбальстві по відношенню до ОСОБА_3 та вважати ОСОБА_1. засудженим за ч. 2 ст. 367 КК України до покарання визначеного судом першої інстанції, а саме позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

У решті вирок залишити без зміни.