Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 серпня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1

постановою заступника начальника відділення слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації Луганської області від 7 травня 2008 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з постановою, приводом та підставами для порушення кримінальної справи було виявлення слідчим на підставі акту Спеціалізованої Державної Податкової Інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 18 квітня 2006 року "Про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганські акумулятори" (далі ТзОВ ТД "Луганські акумулятори") за період 1 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року у діях ОСОБА_1. ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Згідно із цим актом ОСОБА_1., будучи директором ТзОВ ТД "Луганські акумулятори", протягом серпня та листопада 2004 року під час взаємних розрахунків з ПП "Прогрес-Люкс", державна реєстрація якого була скасована, ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 458 666 грн. 70 коп., що є особливо великим розміром.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 5 червня 2008 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 7 травня 2008 року та відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Приймаючи таке рішення, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України від 7 травня 2008 року та в наданих досудовим слідством матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення ОСОБА_1. даного злочину.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25 червня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1. у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи. На думку прокурора, для порушення кримінальної справи було достатньо даних, які вказували на наявність у діях ОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Гладкого О.Є., який підтримав касаційне подання й просив судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Згідно із ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови. При цьому, суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вказані вимоги закону місцевим судом не було дотримано.

Як убачається з постанови Ленінського районного суду м. Луганська, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212 КК України, суд у постанові зазначив, що висновки про ухилення від сплати податків, які були зроблені досудовим слідством на підставі акту податкового органу, є передчасними, оскільки податкове повідомлення - рішення на підтвердження факту податкового зобов'язання підприємства перед бюджетом, податковим органом не виносилося, а тому на момент порушення кримінальної справи у підприємства не було зобов'язань перераховувати до бюджету податок на додану вартість у сумі 458 666 грн. 70 коп. Наявність лише акту податкового органу не дає підстав для висновків про умисне ухилення ОСОБА_1. від сплати податків. Також, суддя дійшов висновку про відсутність достатніх підстав, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1. складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, суддя замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, хоча відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу - досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення. Тобто, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 347 та ст. 382 КПК України, апеляційний суд, під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України.

Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду. При цьому, навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки колегія суддів відповідно до чинного законодавства при скасуванні судового рішення та направленні даної справи на новий судовий розгляд не вправі наперед вирішувати питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1як про це порушено питання в касаційному поданні, то воно підлягає задоволенню частково.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 5 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.