Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 04 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на постановлене щодо ОСОБА_1 судове рішення,

вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

несудимого,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі. позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2007 року уточнено резолютивну частину вказаного вироку: ОСОБА_1 вважається засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 листопада 2007 року, приблизно о 17 год., біля будинку № 3 на площі Перемоги у м. Києві в особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження, за 20 грн. придбав без мети збуту психотропну речовину - ефедрин, вагою у перерахунку на суху речовину 0, 191 г, яку у той же день було виявлено та вилучено працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд в порушення вимог ст. 335 КПК України у резолютивній частині вироку не конкретизував основний вид покарання, призначене засудженому. Також зазначає, що суд, звільнивши

ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, не поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила вирок Шевченківського районного суду

м. Києва від 25 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України постанову цього місцевого суду від 22 вересня 2007 про уточнення резолютивної частини вказаного вироку скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи зі змісту ст. 335 КПК України, в резолютивній частині обвинувального вироку, зокрема, повинні бути зазначені: прізвище, ім'я та по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом.

Згідно з роз'ясненням, що міститься у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , судам необхідно точно виконувати вимоги ст. 335 КПК України щодо змісту резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.

Як убачається з матеріалів справи, суд, визнавши ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 309 КК України, призначив йому покарання у виді 1 року обмеження волі. позбавлення волі.

Таким чином, суд, у порушення вимог ст. 335 КПК України, визначивши засудженому ОСОБА_1 розмір покарання, не конкретизував його вид.

Виходячи з цього, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та інші доводи касаційного подання і у випадку підтвердження обвинувачення у тому ж обсязі, покарання ОСОБА_1 необхідно призначити з дотриманням вимог закону.

Підлягає скасуванню в порядку ст. 395 КПК України і постанова цього ж місцевого суду від 22 вересня 2007 року про уточнення резолютивної частини вказаного вироку, оскільки питання, що стосуються суті вироку і зокрема, призначення покарання, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2008 року та в порядку ст. 395 КПК України постанову цього місцевого суду від 22 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.