Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 30 липня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 вересня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2008 року,

постановою в. о. прокурора Овідіопольського району Одеської області від 8 серпня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи ОСОБА_1., будучи директором ТОВ "Арго ЛТД", що по вул. Леніна, 1-а в смт. Овідіополь Одеської області, у червні 2008 року прийняла на роботу на консервний завод неповнолітніх ОСОБА_4., 1993 року народження, ОСОБА_2., 1992 року народження, ОСОБА_2., 1991 року народження, ОСОБА_5, 1992 року народження, ОСОБА_3 1992 року народження, ОСОБА_7., 1993 року народження, ОСОБА_6., 1993 року народження, без укладення з ними трудових договорів у письмовій формі та без занесення записів про роботу в їх трудові книжки, чим грубо порушила щодо них законодавство про працю.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 вересня 2008 року скаргу ОСОБА_1. на цю постанову задоволено, постанову про порушення кримінальної справи щодо неї скасовано і в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вищевказаних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилаючись на конкретні матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, стверджує, що вони містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, і ці дані отримано із законних джерел.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_1. на постанову про порушення кримінальної справи щодо неї та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою або залишає скаргу без задоволення, або задовольняє скаргу і скасовує постанову про порушення справи (положення п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України, відповідно до якого суддя, задовольняючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи і скасовуючи постанову, виносить постанову про відмову в порушенні справи, втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09 (v016p710-09) ).

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови місцевого суду, приймаючи рішення про задоволення скарги ОСОБА_1. на постанову про порушення кримінальної справи щодо неї, суд послався на те, що всупереч вимогам ст. 97 КПК України пояснення у деяких неповнолітніх про обставини прийняття їх на роботу в ТОВ "Арго-ЛТД", де директором є ОСОБА_1., відбиралися особами, які не наділені у встановленому законом порядку повноваженнями щодо перевірки заяв або повідомлень про злочини, а отже дані, які містяться в цих поясненнях, отримані з незаконних джерел. Далі, пославшись на окремі матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, а також на додані ОСОБА_1. до скарги матеріали про укладення нею трудових договорів з неповнолітніми та внесення відповідних записів у їх трудові книжки, суд у постанові зазначив, що достатні дані, які б свідчили про наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, відсутні, а отже передбачених законом підстав до порушення кримінальної справи щодо неї немає.

Але при цьому суд залишив поза увагою, що в матеріалах, які стали підставою до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1., наявні пояснення неповнолітніх ОСОБА_2., 1991 року народження, ОСОБА_2., 1992 року народження, та ОСОБА_6., 1993 року народження, отримані від них старшим помічником прокурора Овідіопольського району Одеської області та оперуповноваженим Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області, які відповідно до вимог ст. 97 КПК України можуть здійснювати перевірки за заявами та повідомленнями про злочини, в тому числі шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб.

Згідно з поясненнями вищевказаних неповнолітніх вони працюють в ТОВ "Арго-ЛТД" без укладення з ними трудових договорів та без внесення відповідних записів про роботу у їх трудові книжки, а саме ОСОБА_2. з травня 2008 року, а ОСОБА_2. та ОСОБА_6. з червня 2008 року, при цьому останнього, за його поясненнями, приймала на роботу "ОСОБА_1". Зазначені пояснення неповнолітні надавали 21 липня 2008 року.

Проте за даними, які містяться в копіях трудових договорів з указаними неповнолітніми, їх трудових книжок та інших документів, наданих ОСОБА_1. до суду разом зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи щодо неї, їх було прийнято на роботу 1 липня 2008 року. На цю обставину суд уваги не звернув.

Також у постанові суду зазначено, що поіменний список працівників ТОВ "Арго-ЛТД", наданий управлінням Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області, містить дані про працівників підприємства станом на 31 грудня 2007 року, тоді як неповнолітніх було прийнято на роботу в червні 2008 року, а тому на підставі цих даних не можна зробити висновок про прийняття їх на роботу без укладення трудових договорів.

Але згідно з даними, які містяться у супровідному листі про направлення зазначеного списку прокурору Овідіопольського району, його було складено на запит прокурора від 29 липня 2008 року і направлено останньому 4 серпня 2008 року. За таких обставин упевнено стверджувати, що у списку зазначено інформацію станом на 31 грудня 2007 року, не можна. Так, на думку прокурора, ця інформація свідчить про те, що з указаної дати склад працівників, з якими у встановленому порядку укладено трудові договори, на підприємстві не змінювався.

Також згідно з висновком суду в матеріалах, які стали підставою до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1., взагалі відсутні дані, що саме вона прийняла на роботу неповнолітніх без укладення з ними трудових договорів, а є дані, що це зробила інша особа.

Натомість, відповідальності за грубе порушення законодавства про працю підлягає особа, наділена відповідними повноваження щодо прийняття працівників на роботу, звільнення їх з роботи, оформлення трудових відносин, вирішення інших питань, пов'язаних з використанням найманої праці.

У матеріалах, які стали підставою до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1., містяться копії протоколу зборів учасників ТОВ "Арго-ЛТД" від 6 травня 2003 року про призначення її директором цього підприємства, копія відповідного наказу від 16 травня того ж року про те, що вона стала до виконання своїх службових обов'язків.

Згідно з поясненнями в.о. завідуючої виробництвом ТОВ "Арго-ЛТД" ОСОБА_8., вона здійснює прийом працівників за вказівкою директора ОСОБА_1. З пояснень ОСОБА_8. видно, що сама вона оформленням трудових відносин не займається, ні з ким із працівників жодного разу трудових договорів не укладала.

Дані, які містяться у наведених матеріалах, суд належним чином не проаналізував.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора на постанову місцевого суду, вищезазначені обставини не врахував і прийняв рішення про залишення апеляції без задоволення, а постанови місцевого суду - без зміни.

Тому постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду в даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути її відповідно до вимог закону та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 вересня 2008 року, якою скасовано постанову в. о. прокурора Овідіопольського району Одеської області від 8 серпня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, і в порушенні кримінальної справи відмовлено, а також ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2008 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни, скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1. направити в той же місцевий суд на новий судовий розгляд.