Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 липня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2009 року щодо нього,

вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 лютого 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1 не працюючого, раніше судимого:

- 21.10.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 18.05.2004 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки і 7 місяців позбавлення волі, звільненого 29.12.2007 року по відбуттю строку покарання,

- засуджено за ч.1 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Постановлено стягнути з нього на користь держави судові витрати за проведення балістичної експертизи в сумі 450 грн. 72 коп.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він на початку 2008 року у м. Харкові з мисливської рушниці незаконно шляхом зменшення ствола та прикладу виготовив вогнепальну зброю - обріз рушниці, який носив при собі та перевозив по території України, а також зберігав його за місцем свого проживання в с. Раздольне Каховського району Херсонської області. 27 серпня 2008 року цей обріз у нього було виявлено та вилучено працівниками міліції в районі поля біля с. Червоне Поділля Каховського району Херсонської області.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, задовольнивши апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, скасувала вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 у частині призначеного йому покарання та постановила свій вирок від 28 квітня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. Також з вироку місцевого суду виключено як помилкове посилання при кваліфікації дій ОСОБА_1 на вчинення ним незаконного придбання вогнепальної зброї.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на фальсифікацію працівниками міліції кримінальної справи, застосування до нього психологічного та фізичного насильства, під впливом якого він обмовив себе у вчиненні злочину, порушення його права на захист на досудовому слідстві та безпідставність призначення апеляційним судом покарання у виді 2 років позбавлення волі, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вказує також на те, що при розгляді справи судом першої інстанції йому безпідставно було відмовлено в клопотаннях про виклик свідків, експерта, про фіксацію судового процесу технічними засобами, окрім того, не вручені копії як вироку місцевого суду, так і вироку апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про безпідставність касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у незаконному виготовленні, носінні і зберіганні без відповідного дозволу вогнепальної зброї - обрізу рушниці підтверджений доказами, які досліджувались судом у судовому засіданні за процедурою, встановленою ч. 3 ст. 299 КПК України.

Зокрема, цей висновок ґрунтується на показаннях ОСОБА_1 в суді, в яких він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що на початку 2008 року в м. Харкові придбав мисливську рушницю, з неї виготовив обріз, носив його при собі та перевозив по території України, у тому числі привіз в с. Роздольне, де зберігав до серпня 2008 року, коли під час полювання в районі с.Червоне Поділля Каховського району у нього працівниками міліції було виявлено цей обріз і вилучено його в присутності понятих. При цьому ОСОБА_1 не заперечував правильність даних, що містились у досліджених судом рапорті працівника міліції щодо обставин виявлення у ОСОБА_1 зброї, протоколі огляду місця події про вилучення у нього обрізу та у висновку балістичної експертизи про те, що зазначений обріз був придатною для стрільби вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом.

Як видно зі справи, такі ж показання ОСОБА_1 послідовно давав і під час всього досудового слідства, повністю визнаючи свою вину і зазначаючи про своє щире каяття у вчиненому злочині.

За таких обставин суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильно, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне виготовлення, носіння й зберігання вогнепальної зброї.

Як видно зі справи, судом були дотримані вимоги ст. 299 КПК України при розгляді справи у спрощеному порядку, оскільки про це в своїй письмовій заяві просив сам ОСОБА_1 (а.с.96), якому були роз'яснені наслідки такого порядку розгляду справи, і суд пересвідчився в добровільності та істинності його позиції (а.с.97-98).

Окрім того, з протоколу судового засідання, на який зауваження ніким із учасників процесу не подавались, видно, що ОСОБА_1, якому були роз'яснені його права, ніяких клопотань не заявляв, просив суд розглядати справу у відсутності свідків.

Заяви ОСОБА_1 про фіксацію судового процесу технічними засобами в матеріалах справи немає.

За таких обставин є безпідставними його твердження в касаційній скарзі про те, що він заявляв суду клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та про виклик експерта та свідків, у тому числі понятих, в чому йому було відмовлено.

Доводи ОСОБА_1 в касаційній скарзі про те, що матеріали кримінальної справи були сфальсифіковані, а він на досудовому слідстві обмовив себе у вчиненні злочину під впливом незаконних методів слідства, є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи і не підтверджені будь-якими доказами.

Твердження ОСОБА_1, що до вилучення у нього зброї було залучено неповнолітніх понятих, яким не роз'яснювались їх права, суперечать даним відповідного протоколу від 27.08.2008 року (а.с.16), за яким понятим, 1980 року та 1985 року народження, були роз'яснені їх права та обов'язки, і правильність протоколу вони підтвердили своїми підписами.

Не встановлено по справі й порушення права ОСОБА_1 на захист під час досудового слідства і в суді, оскільки йому неодноразово роз'яснювались його права, в тому числі мати захисника, від участі якого у справі він відмовлявся в письмовій формі, засвідчуючи ці заяви своїм підписом (а.с.61, 71, 72, 79).

Як видно зі справи, ОСОБА_1 отримав копію обвинувального висновку, копію вироку місцевого суду від 19.02.2009 року і копію вироку апеляційного суду від 28.04.2009 року, надавши про це відповідні розписки (а.с. 97, 102, 121), а тому немає підстав вважати, що суд допустив порушення кримінально-процесуального закону і прав ОСОБА_1

Таким чином, по справі не встановлено підстав для скасування вироку суду і направлення справи на нове розслідування, як про це порушено питання в касаційній скарзі засудженого.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який новий злочин учинив майже відразу після звільнення з місць позбавлення волі за попереднім вироком, характеризувався посередньо, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, що судом було визнано пом'якшуючою його покарання обставиною. У той же час суд визнав обтяжуючою його покарання обставиною рецидив злочинів.

Однак місцевий суд, обґрунтовано визнавши можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 263 КК України, помилково визначив розмір цього покарання - 1 рік, хоча санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років. Цю помилку виправив апеляційний суд, призначивши своїм вироком ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Зазначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

Підстав вважати його надмірно суворим немає.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.