Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 28 жовтня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 6 липня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

20 січня 2009 року ОСОБА_5 на території ринку у м. Нововолинську, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поряд з ОСОБА_6 та діючи окремо від нього, вчинив розбійний напад на ОСОБА_7, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заволодів його майном на 335 грн.

У цей час ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поряд з ОСОБА_5 та діючи окремо від нього, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, відкрито викрав майно ОСОБА_8 вартістю 210 грн.

У хвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2009 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та особам засуджених через його м’якість, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з касаційного подання, прокурор вважає, що внаслідок неправильного застосування кримінального закону суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 187 на ч. 1 ст. 187 КК України, а дії ОСОБА_6 – з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки в діях засуджених вбачається попередня змова. Ці доводи прокурора не можуть бути взяті до уваги з таких підстав.

Як вбачається з вироку, суд дійшов висновку про відсутність попередньої змови між засудженими щодо вчинення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі доказів, які він дослідив і перевірив під час розгляду справи. Зокрема, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду кримінальної справи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 давали послідовні показання про те, що вони діяли, не домовляючись, окремо кожен щодо одного із потерпілих: ОСОБА_5 – щодо ОСОБА_7, а ОСОБА_6 – щодо ОСОБА_8 Доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 об’єднали свої окремі зусилля на досягнення загального результату злочину та мали намір вчинити один і той самий злочин, попередньо домовившись про його вчинення, судом першої інстанції не встановлено.

Хоча у касаційному поданні прокурор і вказує на неправильне застосування судом кримінального закону, фактично він просить зазначеним та іншим доказам дати іншу оцінку, ніж її дав суд першої інстанції, тобто скасувати рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Однак відповідно до ст. 398 КПК України касаційний суд вправі скасувати чи змінити судові рішення лише в разі істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Можливість скасування рішень суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи чинним законом не передбачено.

Суд дослідив докази по справі і дав їм оцінку з дотриманням кримінально-процесуального законодавства. Дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно. Покарання їм призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Оскільки доводи прокурора про м’якість призначеного обом засудженим покарання ґрунтуються на тому, що, з його точки зору, їх дії кваліфіковано неправильно, ці доводи колегією суддів не розглядаються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 6 липня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення.