Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 23 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2009 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_3,

1973 року народження, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_1,

1977 року народження, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 396 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 18899 грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 75000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засуджено за вчинення таких злочинів.

1 серпня 2008 року з 20 години до 2 години 2 серпня 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, особа щодо якої справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_5 знаходилися на околиці м.ОСОБА_6, де вживали спиртні напої. Близько 2 години 2 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виник конфлікт, у який втрутилися ОСОБА_3 з названою особою. Вони вирішили повернутися до ОСОБА_6. По дорозі конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 поновився і ОСОБА_5 вдарив останнього. На вимогу ОСОБА_5 вони поїхали до бази відпочинку "Русская коса", що знаходиться на території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. ОСОБА_5 вийшов з машини, бігав та кричав. ОСОБА_3 повернув його до машини і вони поїхали. В машині ОСОБА_5 знов ображав ОСОБА_1, наносив йому удари. Приблизно о 3 годині 2 серпня 2008 року на вимогу ОСОБА_5 вони знов зупинилися. Останній вийшов з машини, відкрив двері з боку, де сидів ОСОБА_1, витягнув його з автомобіля і почав душити руками за шию. ОСОБА_3 намагався відтягти ОСОБА_5 від ОСОБА_1, однак не зміг цього зробити. Після цього взяв в автомобілі металеву трубу і наніс декілька ударів у потилицю ОСОБА_5. Той впав на коліна. Тоді у ОСОБА_3 виник умисел на позбавлення ОСОБА_5 життя. З цією метою він наніс йому ще декілька ударів трубою по голові, від яких ОСОБА_5 впав долілиць і не подавав ознак життя. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_1 та названа особа втрьох поклали труп ОСОБА_5 у багажник автомобіля, відвезли його на берег річки, де ОСОБА_1 накачав гумовий човен, на якому ОСОБА_3 та інша особі відпливли на відстань 50-100 метрів від берега та викинули труп ОСОБА_5 у річку. 5 серпня 2008 року труп потерпілого було виявлено у Дніпробузькому лимані. За висновком судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_5 стала тяжка відкрита черепно-мозкова травма у виді множинних ран голови, крововиливів у м`які покрови голови, субдуральної гематоми справа, перелому основи черепа.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та надмірну м`якість покарання ОСОБА_1. Зокрема, зазначає, що кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 115 КК України є безпідставною, не ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні, яким суд не надав об`єктивної оцінки. Призначаючи покарання, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів та обставини, що обтяжують покарання, зокрема, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, натомість, безпідставно врахував, як, обставину, що пом`якшує покарання, неправомірну поведінку потерпілого.

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ст. 118 КК України, у зв`язку з чим справу щодо ОСОБА_1 закрити. Посилається на те, що досліджені судом докази свідчать про вчинення ОСОБА_3 вбивства ОСОБА_5 при перевищенні меж необхідної оборони, а відтак кримінальна відповідальність ОСОБА_1 за приховування цього злочину виключається.

Засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, справу закрити. Посилається на те, що після застосування щодо нього ОСОБА_5 насильства він знаходився у стані афекту, а тому не міг в повній мірі розуміти свої дії і не може нести відповідальності за приховування злочину.

Засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України і призначити відповідне покарання. Посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги його доводи про те, що він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5, захищаючи від його нападу ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Матюшевої О.В., яка не підтримала касаційного подання і просила залишити вирок без зміни, адвоката ОСОБА_4, який підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5, а ОСОБА_1 у приховуванні цього злочину ґрунтується на доказах, що були досліджені у судовому засіданні.

Так засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав те, що саме він завдав ударів трубою по голові ОСОБА_5, оскільки той душив ОСОБА_1. Також підтвердив, що вони втрьох переховували труп ОСОБА_5.

ОСОБА_1 в судовому засіданні теж пояснив, що ОСОБА_5 душив його за шию, ОСОБА_3 намагався того відтягнути, після чого він на деякий час втратив свідомість, бачив в руках у ОСОБА_3 якийсь предмет, а ОСОБА_5 лежав на землі, ознак життя не подавав. Разом вони їздили в місто, де взяли гумовий човен, який він накачав і труп ОСОБА_3 було утоплено у річці.

Факт смерті ОСОБА_5 підтвердили та дали йому характеристику потерпіла ОСОБА_5, свідки ОСОБА_12 та інші. Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили, що бачили ОСОБА_5 пізно ввечері 1 серпня 2008 року живим.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 5 серпня 2008 року від відпочиваючих бази "Русская коса" йому стало відомо, що у Дніпробузькому лимані виявлено труп чоловіка, що також підтверджується даними протоколу огляду (т.1 а.с.4-21). Згідно з протоколом впізнання трупу було встановлено, що загиблим є ОСОБА_11 (т.1 а.с.65).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи (т.2 а.с.5-8) смерть ОСОБА_5 настала від тяжкої черепно-мозкової травми у виді множинних забитих поранень голови, крововиливів у м`які покрови голови, субдуральної гематоми справа, перелому основи черепа.

Згідно з протоколом обшуку від 6 серпня 2008 року (т.1 а.с.83) у ОСОБА_3 були вилучені черевики, на яких виявлено сліди крові, походження якої не виключається від загиблого ОСОБА_5 (т.2 а.с.15-19).

Як убачається з висновків судово-психіатричних експертиз (т.2 а.с.331-333, 368-371) ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не страждають і не страждали психічними захворюванням, недоумством чи іншим психічним розладом. Під час вчинення злочину тимчасового розладу психічної діяльності не виявляли, а знаходилися у стані простого алкогольного сп`яніння. Могли і можуть усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Дії ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, а ОСОБА_1 за ч.1 ст. 396 КК України.

Доводи касаційного подання про безпідставність такої кваліфікації дій ОСОБА_3 не можна визнати переконливими. В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що в період часу, коли засуджені були затримані як підозрювані і перебували під вартою, у них виникли тілесні ушкодження, які були зафіксовані на час їхнього прибуття до СІЗО Миколаївської області 12.08.2008 року. Зокрема, у обох було виявлено садна зап`ястків обох рук під коричневим струпом з порушенням функцій пальців, крововиливи на грудній клітці, а у ОСОБА_3 і у підколінних ямках (т.3 а.с.31, 32). Обидва засуджених як на досудовому слідстві, так і в суді пояснювали про застосування до них одразу ж після затримання жорстокого поводження з боку працівників міліції, під впливом якого вони дали неправдиві свідчення. З огляду на характер виявлених у них тілесних ушкоджень, цього не можна виключити, а тому викликає сумнів добровільність первинних свідчень засуджених. Крім того, на досудовому слідстві було грубо порушено право на захист ОСОБА_3. Так із матеріалів справи убачається, що, не зважаючи на заяву ОСОБА_3 про те, що вбивство ОСОБА_5 він вчинив разом з іншою особою, він допитувався як підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, що виключило обов`язкову участь захисника відповідно до ст. 45 КПК України і дало можливість органу досудового слідства отримати відмову ОСОБА_3 від захисника (т.1 а.с.86). Однак, перед проведенням відтворення обстановки і обставин події 7.08.2008 року ОСОБА_3 заявив, що потребує допомоги захисника і це зафіксовано у протоколі слідчої дії, натомість, захисника надано не було (т.1 а.с.135). Треба зазначити, що такі порушення права на захист при першому допиті були допущені і відносно ОСОБА_1 (т.1 а.с.121). За таких обставин, суд обґрунтовано не визнав ці докази допустимими і встановив фактичні обставини справи, виходячи із тих доказів, законність отримання яких не викликає сумнівів.

З доводами касаційного подання про надмірну м`якість покарання, призначеного ОСОБА_1, також не можна погодитись, оскільки, як убачається з вироку, суд врахував ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного, всі обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання. Суд обґрунтовано визнав обставиною, що пом`якшує покарання, неправомірну поведінку самого потерпілого, що спровокувала вчинення злочину. Адже, згідно з ч.1 ст. 66 КК України суд може визнати обставинами, що пом`якшують покарання, і інші обставини, не зазначені у ч.1 цієї статті.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_3 про вчинення ним убивства ОСОБА_5 при перевищенні меж необхідної оборони не можна визнати обґрунтованим, оскільки згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілому було заподіяно не менше 10 ударів в область голови, при цьому удари завдавалися, коли він знаходився як у вертикальному так і горизонтальному положенні. За таких обставин, треба визнати, що, наносячи удари по голові важким предметом після того, як ОСОБА_5 не представляв небезпеки, ОСОБА_3 діяв з умислом на позбавлення його життя, не перебуваючи в стані необхідної оборони.

Тому є непереконливими і доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 про скасування вироку і закриття справи за відсутності у діях засудженого складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у переховуванні трупа ОСОБА_5. Те, що він не перебував на той час у стані афекту, свідчать як показання засуджених про їхні дії після вбивства ОСОБА_5, так і підтверджується вище згаданим висновком судово-психіатричної експертизи.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

вирок апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2009 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засуджених та захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.