Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 26 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступник прокурора Чернівецької області на судові рішення щодо ОСОБА_4,

встановила:

вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 01 червня 2010 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Подайва (Республіка Болгарія), мешканця АДРЕСА_1, громадянина Болгарії, такого, що не має судимості,

засуджено за: ч. 1 ст. 201 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 8 000 гривень з конфіскацією предметів контрабанди; за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання – штраф у розмірі 8 850 гривень з конфіскацією предметів контрабанди.

ОСОБА_4 визнано винним у контрабанді та використанні завідомо підробного документа, які він вчинив за таких обставин.

18 січня 2010 року приблизно о 21-ій годині 40 хвилин на території Туреччини ОСОБА_4 в інтересах фірми "Ділер", у якій він працював водієм, завантажив бавовняну пряжу, одержав належно оформлені документи і там же отримав від невстановленої слідством особи підробні товарно-супровідні документи на вантаж – комерційний інвойс № 410343 від 18 січня 2010 року, і за винагороду у 200 доларів США зобов’язався перемістити отриманий товар через державний кордон України.

23 січня 2010 року приблизно о 21-ій годині 40 хвилин на території пункту пропуску "Порубне" митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці, розташованої на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, з метою переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю подав комерційний інвойс № 410343 від 18 січня 2010 року з неправдивими заниженими даними про ціну товару, у яких замість дійсної вартості – 551 717 гривень 80 копійок, зазначена ціна – 53 850 гривень 94 копійки.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого. Вважає, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, вартість переміщеного товару та суб’єктивне ставлення засудженого до своїх дій. Також суд без зазначення декількох обставин, що пом’якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, без урахування даних про особу засудженого, необґрунтовано застосував до ОСОБА_4 положення ст. 69 КК України. Апеляційний суд, залишаючи вирок без зміни, належним чином не мотивував свого рішення.

Фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_4 у злочинах та кримінально-правова оцінка діянь за ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України в касаційному поданні не оспорюються.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

При призначенні покарання суд взяв до уваги ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу, обставини, що впливають на покарання.

Зокрема, було враховано те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем роботи, злочин вчинив вперше. Утримує хвору дружину, визнав вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину – ці обставини правильно визнані такими, що пом’якшують покарання. З огляду на ці обставини, а також на відсутність реальних шкідливих наслідків, спричинених діями засудженого, суд призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Також слід вказати, що під час судових дебатів прокурор, який підтримував державне обвинувачення, просив застосувати положення ст. 69 КК України та призначити за кожен із злочинів штраф у розмірах, які суд фактично й визначив.

Таким чином, зазначені обставини дали місцевому суду обґрунтовані підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства при обранні більш м’якшого покарання, ніж передбачено санкцією частини статті обвинувачення.

У зв’язку із цим доводи прокурора про призначення невиправдано м’якого покарання є необґрунтованими.

Під час перегляду справи апеляційний суд перевірив доводи апеляції прокурора, які за змістом аналогічні доводам касаційного подання, й з наведенням ґрунтовних мотивів визнав їх безпідставними.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернівецької області.