Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014

та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2012

у справі № 1170/2а-4191/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

третя особа - Приватне підприємство "Агропрайд"

про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001421710 від 06.07.2011 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 у період з 01.10.2008 по 31.12.2010, складено акт № 105/1710/2824923451 від 23.06.2011, в якому зафіксовано порушення ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" та додатку № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.10.2008 по 31.12.2010 в сумі 3 847 057,46 грн., в т.ч. за 2010 рік в сумі 3 847 057,46 грн.

Висновки акту ґрунтуються на тому, що відповідачем було отримано лист Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 3160/7/23-204 від 04.03.2001 "Щодо відпрацювання розбіжностей за результатами перевірки ПП "Агропрайд" та акт невиїзної позапланової перевірки ПП "Агропрайд", якими встановлено, що ПП "Агропрайд" формувало податковий кредит у періоді вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року від постачальників по яким угоди визнано нікчемними, та за висновками актів перевірок встановлені порушення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підставі вказаного, податковим органом зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу ПП "Агропрайд" з його постачальниками та покупцями за період: вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", правочини між позивачем та ПП "Агропрайд" здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

06.07.0211 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001421710 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 3 847 057,46 грн. основного платежу.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та ПП "Агропрайд" 01.11.2010 був укладений договір поставки с\г продукції урожаю 2010 року.

На виконання умов вказаного договору ПП "Агропрайд" передано позивачеві у період з 01.11.2010 по 23.12.2010 с\г продукцію - просо, насіння соняшника на загальну суму з ПДВ 30 776 459,71 грн., що підтверджено видатковими накладними.

Оплата вартості отриманого товару здійснена готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, позивачем також надано копії платіжних доручень щодо зняття готівки в банківській установі на закупівлю с/г продукції.

Факт подальшої реалізації, придбаної у ПП "Агропрайд", с/г продукції та отримання відповідного доходу у відповідний період підтверджується: договором поставки між позивачем та ФОП ОСОБА_3 від 01.10.2010 б/н, видатковими та податковими накладними, доказами оплати вартості реалізованої с/г продукції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, тому висновок податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" зроблений без врахування дійсних обставин спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок громадян" № 13-92 від 26.12.1992, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Додатком № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 (z0064-93) , із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64 (za064-93) , зазначено, що відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та реальність понесених витрат.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного вчинення господарських операцій з придбання с/г продукції (проса, насіння соняшника), в результаті чого встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .