Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 23 січня 2009 року щодо ОСОБА_1.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

- засуджено за ч.3 ст. 30-9 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 187 грн. 80 коп. за проведення експертизи.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 вересня 2008 року за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену марихуану (каннабіс) вагою 45553,3 г, який зберігав без мети збуту до 08 листопада 2008 року, тобто до моменту вилучення цього наркотичного засобу працівниками міліції.

У апеляційному порядку вирок оскаржено не було.

У касаційному поданні заступник прокурора Луганської області доводить, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.3 ст. 307 КК України на ч.3 ст. 309 КК України. Доводить, що ОСОБА_1 виготовив та зберігав каннабіс з метою збуту. Посилається на неправильне вирішення судом питання про відшкодування судових витрат по справі. Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину. У мотивувальній частині вироку повинні наводитись обставини, які визначають ступінь тяжкості злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо доведеності винуватості підсудного, мотиви зміни обвинувачення.

Ці вимоги закону судом дотримані не були.

Зокрема, органами досудового слідства було пред'явлено ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме у тому, що він 20.09.2008 року за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи за місцем свого проживання, виготовив та зберігав до 08.11.2008 року з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену марихуану (каннабіс) у особливо великому розмірі, вагою 4553,3 г.

Суд, не погоджуючись з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 307 КК України, у вироку зазначив, що органами досудового слідства не надано допустимих доказів, які б свідчили про спрямованість умислу ОСОБА_1 на збут виготовленого ним наркотичного засобу, який зберігався до 08.11.2008 року. При цьому суд визнав показання свідка ОСОБА_2, дані ним на досудовому слідстві про збут йому ОСОБА_1 коноплі, недостатніми для висновку про наявність У ОСОБА_1 мети збуту вилученої у нього марихуани.

Однак суд не звернув уваги, що, будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що, отримавши від невстановленої досудовим слідством особи наркотичний засіб - коноплю, висушив та зберігав його для особистого вживання та пригощання сторонніх осіб (а.с. 34 зв., 54). Також ОСОБА_1 визнавав факт неодноразової безоплатної передачі (збуту) ним даного наркотичного засобу своїм знайомим. Ці ж показання ОСОБА_1 підтримав, будучи допитаним як обвинувачений (а.с.66).

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_2, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, зазначав, що ОСОБА_1 неодноразово давав йому наркотичний засіб - коноплю (а.с.60). Також згідно з протоколом судового засідання, зауваження на який учасниками процесу не подавались, у суді свідок ОСОБА_2 підтвердив свої показання, дані на досудовому слідстві (а.с.174).

Окрім того, поза увагою суду залишився і той факт, що за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену марихуану (каннабіс) у особливо великому розмірі, вагою 4553,3г, частина якого була розфасована в одинадцять пакетів, що відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) , може свідчити про умисел на збут наркотичних засобів.

Тобто судом у вироку всупереч вимогам ст. 334 КПК України не наведено доказів на спростування обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового слідства за ч. 3 ст. 307 КК України, у зв'язку з чим суд при перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч.3 ст. 309 КК України неправильно застосував кримінальний закон, що виключає визнання вироку законним і обґрунтованим.

Окрім того, суд у вироку безпідставно визнав установленим, що ОСОБА_1 вчиняв незаконні дії з наркотичним засобом вагою 45553,3 г, вийшовши за межі пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, за яким йому інкримінувалися дії з наркотичним засобом вагою 4553,3 г.

Також, вирішуючи питання про стягнення із засудженого судових витрат в сумі 187 грн. 80 коп. за проведення експертизи, суд не зазначив у вироку, на користь кого саме стягується зазначена сума, тобто не вказав отримувача коштів - НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області.

З огляду на викладене, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду належить дослідити докази у встановленому законом порядку, при доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину правильно кваліфікувати його дії і призначити йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 23 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.