Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього судом обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

За ч.3 ст. 307 КК України ОСОБА_5 виправдано у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 8 липня 2009 року у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці, за невстановлених досудовим слідством обставин у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав без мети збуту психотропну речовину – амфетамін в особливо великих розмірах, який містився в двох пакунках з фольги, поміщених у два презервативи, які, відповідно були поміщені до поліетиленового пакету. Одразу після цього ОСОБА_5 став незаконно зберігати вказаний пакет при собі для власного вживання без мети збуту. В той же день ОСОБА_5 незаконно перевіз дану психотропну речовину у невстановленому досудовим слідством маршрутному таксі сполученням Черкаси-Київ до м. Києва, де продовжив незаконно її зберігати при собі без мети збуту. приблизно о 14 год. того ж дня ОСОБА_5 поблизу РЦ "Аладін" по вул. Гришка,3, в м. Києві був затриманий працівниками міліції, які при його поверхневому огляді виявили та вилучили вказану вище психотропну речовину – амфетамін в особливо великих розмірах. Загальна маса амфетаміну в поданій на експертизу речовині становила 16,73 г.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2010 року вирок залишений без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості, а саме - необґрунтованим виправданням засудженого за ч.3 ст. 307 КК України та необґрунтованим застосуванням ст. 75 КК України. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.3 ст. 309 КК України прокурором у касаційному поданні не оспорюється.

Що стосується висновків суду про недоведеність участі ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, то, як вбачається з матеріалів справи, вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Так, органи досудового слідства висновок про наявність у ОСОБА_5 умислу на збут психотропної речовини – амфетаміну зробили, спираючись на те, що він зберігав цю речовину в особливо великих розмірах. Проте, будь-які докази, які б свідчили про спрямованість дій ОСОБА_5 саме на збут цієї речовини, у матеріалах справи відсутні.

Тому колегія суддів вважає, що, суди як першої, так і апеляційної інстанцій давши належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам в їх сукупності та взаємозв’язку, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ніяких умисних дій, направлених на збут психотропної речовини, ОСОБА_5 не вчиняв. І оскільки вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, суд обґрунтовано визнав його в пред’явленому обвинуваченні невинним.

Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо невинуватості ОСОБА_5 за ч.3 ст. 307 КК України, судом не допущено.

Колегія суддів вважає, що непереконливими є і доводи прокурора щодо м’якості призначеного засудженому покарання.

Покарання ОСОБА_5 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України. Зокрема, судом враховано щире каяття винного, його позитивні характеристики, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, займається суспільно-корисною працею, не потребує примусового лікування від наркоманії, проживає разом з матір’ю, яка є інвалідом, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. З таким рішенням місцевого суду погодився й суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Вважати його надто м’яким підстав не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.