У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого
|
Паневіна
В.О.,
|
|
суддів
|
Глоса Л.Ф. і
Філатова В.О.,
|
|
за участю
прокурора
|
Пересунька
С.В., ОСОБА_1,
|
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
постановою прокурора м. Одеси від 30 березня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, по факту перевищення службових повноважень при передачі в оренду нежитлових будівель готелю "Юність".
Як зазначено у цій постанові, приводом для порушення даної кримінальної справи стала заява директора Одеської філії ТОВ "Жасмін-Тур" Кожура В.М. про неправомірні дії колишнього керівництва філії щодо цілісного майнового комплексу готелю "Юність", а саме незаконної передачі об'єкта нерухомості в оренду, та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставою - матеріали дослідчої перевірки, які вказували на те, що колишній заступник директора названої філії - ОСОБА_1, перевищуючи свої службові повноваження та нехтуючи обмеженнями, передбаченими п. 5.4 Положення про Одеську Філію, тобто умисно вчиняючи дії, що явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень, як представник ТОВ "Жасмін-Тур" 21 березня 2008 року уклав із ТОВ "Українська інформаційно-експедиторська компанія" договір оренди нерухомого майна - нежилої будівлі готелю "Юність", площею 8984, 3 квадратних метрів, за яким передано в оренду строком на 1 рік будівлю готелю. Внаслідок цих дій представники ТОВ "Українська інформаційно-експедиторська компанія" зайняли приміщення готелю та усунули його власника - ТОВ "Жасмін-Тур" від користування належним йому майном, чим було заподіяно істотну шкоду законним правам та інтересам вказаної юридичної особи.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2008 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зазначену постанову прокурора скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року апеляція заступника прокурора м. Одеси залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2008 року цю постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року скасовано, а матеріали справи направлено на новий судовий розгляд у той же районний суд.
20 лютого 2009 року Приморський районний суд м. Одеси, вдруге розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього, скасував зазначену постанову та відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 99 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2009 року цю постанову районного суду залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Вважає, що місцевий суд, усупереч вимогам ст. 399 КПК України, не врахував вказівок, наведених в ухвалі Верховного Суду України від 2 грудня 2008 року, та замість перевірки приводів і підстав до порушення кримінальної справи знову вдався до оцінки доказів по справі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Доводить, що у прокурора були достатні дані, які вказували на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Пересунька С.В. на підтримання касаційного подання та ОСОБА_1, який заперечував проти його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи. Цих вимог закону дотримано не було.
При новому розгляді зазначених матеріалів суд у відповідності з положеннями ст. 236-8 КПК України повинен був перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови прокурора м. Одеси від 30 березня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, по факту перевищення службових повноважень при передачі в оренду нежитлових будівель готелю "Юність" та законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Зазначені вимоги закону, які суди при новому розгляді справи зобов'язав дотримати Верховний Суд України, місцевий суд, як видно з постанови, не виконав і, витлумачивши ст. 236-8 КПК України у спосіб, який суперечить її точному змісту, став перевіряти докази щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному передбаченою КПК України (1001-05)
процедурою.
При цьому висновок суду проте, що підписання договору оренди нежилого майна від 21.03.2008 року було здійснено ОСОБА_1 в межах повноважень, делегованих йому власником, а саме ТОВ "Жасмін-Тур", зроблено без урахування сукупності всіх даних, що були підставою для порушення кримінальної справи.
Також висновок суду про те, що ОСОБА_1 діяв не як службова особа, а як фізична, суперечить даним, що місяться в акті прийому передачі нерухомого майна за договором № 21/03/08 від 21.03.2008 року, згідно з яким цей правочин ОСОБА_1 вчинив саме як заступник директора Одеської філії ТОВ "Жасмін-Тур". Із даних, що містяться у довіреності, також убачається, що директор ТОВ "Жасмін-Тур" Майбоженко О.В. дав право вчиняти правочини з певними обмеженнями ОСОБА_1 саме як заступнику директора Одеської філії.
Апеляційний суд на зазначені упущення місцевого суду не відреагував і залишив його рішення без зміни.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення постановлено з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 398 КК України є підставою для їх скасування і направлення матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно звернути увагу на зазначені недоліки, усунути їх, належно перевірити матеріали справи і постановити рішення у відповідності з вимогами закону.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2009 року, винесені за скаргою ОСОБА_1, скасувати, а матеріали справи направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд.
Судді:
Паневін В.О. Філатов В.О. Глос Л.Ф.