Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 21 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 22 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 березня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя АДРЕСА_1

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі.

За ст. 304 КК України ОСОБА_1 виправдано.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця та жителя АДРЕСА_1

раніше судимого 16 серпня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 2 місяці.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 23 липня 2007 року близько 8-ї години, за попередньою змовою між собою, будучи у стані алкогольного сп'яніння, по АДРЕСА_2 з метою заволодіння чужим майном учинили на ОСОБА_3 розбійний напад. ОСОБА_2 одним ударом кулака в обличчя ОСОБА_3 збив потерпілого з ніг, що призвело до поранення його потилиці, крововиливу на слизовій верхньої губи та травматичного пульпіту 1-го зуба. За висновком судово-медичної експертизи ці тілесні ушкодження є легкими, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Тобто засуджені учинили на потерпілого напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, та заволоділи його мобільним телефоном "Сіменс А-65", вартістю 120 грн.

За апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначення засудженим покарання скасовано Апеляційним судом Хмельницької області, яким постановлено свій вирок від 22 квітня 2009 року. Цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 2 місяці без конфіскації майна.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засуджених через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених і безпідставно дійшов висновку про можливість застосування до них ст. 69 КК України.

На дане касаційне подання захисник ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав заперечення, з проханням залишити касаційне подання прокурора без задоволення, а вирок щодо засуджених без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Кривов'яза Я.І., який частково підтримав касаційне подання і вважає обґрунтованими тільки його доводи щодо м'якості призначеного покарання засудженому ОСОБА_2, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.

Доводи касаційного подання, що суд без достатніх підстав призначив засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Як убачається з матеріалів справи, засуджені повністю визнали свою вину, щиро покаялися, активно сприяли розкриттю злочину, добровільно відшкодували потерпілому завдані збитки, від їх дій не настало тяжких наслідків, ОСОБА_2 являється сиротою, ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності. Ці пом'якшуючі покарання обставини суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, і дійшов вірного висновку про можливість призначення засудженим за розміром більш м'якого покарання у виді позбавлення волі, ніж передбачено законом. Також судом ураховано прохання потерпілого про призначення їм менш суворого покарання. Таким чином, рішення суду про призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України вмотивовано, ґрунтується на законі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 22 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.