Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2010 кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на судові рішення щодо ОСОБА_5,

постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що немає судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Ухвалою апеляційного суду від 8 жовтня 2009 року відмовлено у прийнятті апеляції представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7

Досудовим слідством ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді голови опікунської ради виконавчого комітету Самарської районної ради в м. Дніпропетровську, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями, неналежно виконував покладені на нього обов’язки допустив службову недбалість заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам неповнолітньої ОСОБА_6, що потягло тяжкі наслідки. Згідно з постановою суду 26 листопада 1999 року рішенням виконавчого комітету Самарського районного ради в м. Дніпропетровську ОСОБА_8 було призначено опікуном над її онукою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

11 вересня 2002 року ОСОБА_8 звернулася до голови Самарської районної ради із заявою про дозвіл на продаж частини АДРЕСА_1, яка належала на праві власності неповнолітній ОСОБА_6, з вказівкою про надання ОСОБА_6 іншого житла.

Розглянувши заяву ОСОБА_8, ОСОБА_5 підписав висновок опікунської ради про дозвіл продати ОСОБА_8 частину вказаної квартири з покладенням на ОСОБА_8 обов’язку про надання ОСОБА_6 іншого житла. Проте, ОСОБА_5 не організував контроль та не перевірив виконання ОСОБА_8 вимог п. 2 рішення виконавчого комітету від 20 вересня 2002 року № 549 про закріплення за ОСОБА_6 рівнозначної частини придбаного житла, а також не зобов’язав ОСОБА_8 виконати дане рішення.

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Крім того, представник потерпілої зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив йому у прийнятті апеляції, а також не повідомив про розгляд апеляції його та потерпілу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Саленка І.В., який частково підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, ОСОБА_5, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, після винесення 8 липня 2009 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська постанови про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, у межах строку на апеляційне оскарження представником потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на вказану постанову була подана апеляція.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2009 року відмовлено у прийнятті апеляції представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у зв’язку з тим, що він не мав права бути представником потерпілої ОСОБА_9, оскільки не відносився до числа осіб зазначених у ст. 52 КПК України, а тому, на думку апеляційного суду, ОСОБА_7 не мав права оскаржувати постанову щодо ОСОБА_5

Проте, апеляційний суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_7 брав участь у розгляду справи судом першої інстанції, як представник потерпілої ОСОБА_6 Крім того, постановою місцевого суду від 28 серпня 2009 року було відновлено строк на апеляційне оскарження ОСОБА_7, як представнику потерпілої ОСОБА_6

Таким чином, апеляційний суд необґрунтовано відмовив представнику потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_10 у прийнятті апеляції до розгляду апеляційним судом, чим суттєво обмежив процесуальні права цього представника, що відповідно до ст. 398 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що тягне за собою скасування ухвали апеляційного суду, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України колегія суддів, -

касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд у іншому складі суддів.