Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 2 липня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 серпня 2008 року,

в. о. прокурора Арцизького району Одеської області 23 червня 2008 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. - 172 КК України.

Як убачається з постанови про порушення кримінальної справи, приводом до порушення кримінальної справи були матеріали перевірки дотримання законодавства про працю СПД ОСОБА_1, а підставами - достатні дані, які вказували на те, що ОСОБА_1, виконуючи за дорученням своєї матері - приватного підприємця ОСОБА_2 від 30 травня 2005 року обов'язки, у тому числі і пов'язані з керівництвом продовольчим магазином "Магнат", а з 6 травня 2008 року будучи сама зареєстрованою як приватний підприємець, використовувала у своїй підприємницькій діяльності протягом січня - червня 2008 року працю продавця вказаного магазину ОСОБА_3, з якою не уклала трудовий договір у письмовій формі, не зареєструвала цей договір у районному центрі зайнятості, не внесла відомості про роботу до трудової книжки ОСОБА_3, що потягло за собою не зарахування останній трудового стажу за вказаний період та не забезпечення її всіма видами соціального страхування, що є грубим порушенням законодавства про працю.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 скасовано постанову в. о. прокурора Арцизького району Одеської області від 23 червня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, та відмовлено в порушенні вказаної кримінальної справи.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, суд у постанові зазначив, що в.о. прокурора Арцизького району Одеської області не мав достатніх підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, оскільки в матеріалах відсутні дані, які б підтверджували, що на момент прийому ОСОБА_3 на роботу ОСОБА_1 мала повноваження щодо вирішення таких питань; що саме вона приймала на роботу ОСОБА_3. Також у постанові місцевого суду зазначено, що постанова про порушення кримінальної справи не містить даних, які підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України. Крім цього, суд дійшов висновку про те, що прокурором перед вирішенням питання про порушення кримінальної справи всупереч вимогам ст. 97 КПК України не було проведено належної перевірки повідомлення інспектора праці про результати перевірки дотримання законодавства про працю СПД ОСОБА_1

Постанова місцевого суду була оскаржена прокурором до апеляційного суду Одеської області.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 12 серпня 2008 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування зазначених судових рішень у зв'язку з допущеними істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність підстав до порушення зазначеної кримінальної справи. Зазначає, що суд, порушуючи вимоги кримінально-процесуального закону, оцінив наявні в матеріалах справи докази, що можливо лише при розгляді справи по суті.

ОСОБА_1 подані заперечення на касаційне подання прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження та матеріали, на підстав яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України прокурор може порушити кримінальну справу за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, а також за матеріалами прокурорської перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто для порушення кримінальної справи є необхідним встановлення наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Тому суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України повинен перевіряти, чи існували приводи та підстави для порушення кримінальної справи, та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте, зазначені вимоги закону судом було порушено.

Так, суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, замість перевірки наявності приводів та підстав для її порушення, у своїй постанові вдався до оцінки зібраних по справі доказів, на підставі чого дійшов висновку про відсутність у них даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та наявності в її діях ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони цього складу злочину.

Отже, місцевий вийшов за межі своїх повноважень, наданих законом при прийнятті рішення в даній справі, та без належної перевірки підстав до порушення кримінальної справи, вдався до оцінки доказів і визнав відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Крім того, дійшовши висновку про недостатність у матеріалах даних для порушення кримінальної справи, суд послався на те, що прокурором до порушення кримінальної справи не було проведено неналежної перевірки повідомлення інспектора праці щодо дотримання законодавства про працю СПД ОСОБА_1

Цей висновок суду зроблений без урахування вимог ст. 97 КПК України, яка передбачає обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочин, порядок і строки їх розгляду. Питання щодо необхідності проведення перевірки викладених у заяві фактів вирішується у кожному конкретному випадку тією особою, у провадженні якої знаходиться ця заява.

На це не звернув уваги й апеляційний суд.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. 236-8 КПК України (1001-05) , перевірити доводи скарги ОСОБА_1 й надані прокурором матеріали та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 серпня 2008 року по скарзі ОСОБА_1 на постанову в. о. прокурора Арцизького району Одеської області від 23 червня 2008 року про порушення кримінальної справи с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.