Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 вересня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2008 р. щодо ОСОБА_1.

Постановою прокурора Тернопільської області від 23 травня 2008 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 вересня 2008 року постанову про порушення кримінальної справи скасовано і в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2008 р. зазначену постанову суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального та неправильним застосуванням кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1 та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. - 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен був перевірити, чи були у прокурора приводи і підстави для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. При цьому суд не вправі був розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що мають вирішуватися судом при розгляді справи по суті.

Як убачається із матеріалів за скаргою ОСОБА_1 суд не дотримався зазначених положень кримінально-процесуального закону.

Замість того, щоб перевірити, чи були у прокурора приводи та підстави для порушення кримінальної справи, суд лише зазначив, що таких приводів він не виявив, а також не зрозумів, на підставі якої норми чинного законодавства прокурор кваліфікував дії ОСОБА_1 як грубе порушення законодавства про працю.

При цьому суд не врахував, що згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Як вбачається з постанови прокурора Тернопільської області від 23 травня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину під час розгляду матеріалів кримінальної справи № 02-0364, порушеної 28 березня 2008 року Тернопільським транспортним прокурором за фактом зловживання службовим становищем службовими особами вокзалу ст. Тернопіль та грубого порушення законодавства про працю за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 172 КК України.

Висновок суду про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи зроблено без урахування матеріалів, на підставі яких її було порушено. Зокрема, у цих матеріалах міститься акт перевірки № 19-01-028/0041 від 21 січня 2007 р. інспектора територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області (а.с. 64), яким встановлено факт використання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 праці найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладення з ними трудових договорів у письмовій формі та без реєстрації таких у Тернопільському міському центрі зайнятості, пояснення ОСОБА_5 (а.с. 116), ОСОБА_2 (а.с. 146) та ОСОБА_3 (а.с. 160), які підтвердили, що трудові договори з ними не укладалися.

Зазначаючи, що з постанови про порушення кримінальної справи не зрозуміло, якою нормою чинного законодавства керувався прокурор, кваліфікуючи зазначені в ній діяння ОСОБА_1 як грубе порушення законодавства про працю, суд не звернув уваги на те, що прокурор послався на порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України у зв'язку з використанням останнім впродовж п'яти років праці найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладання із ними трудових договорів у письмовій формі та без реєстрації таких у Тернопільському міському центрі зайнятості.

Апеляційний суд, перевіряючи провадження за скаргою ОСОБА_1, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції, не дав у своїй ухвалі від 16 вересня 2008 р. відповіді на жоден довод апеляції прокурора і залишив постанову суду без зміни. Крім того, апеляційний суд при складанні ухвали порушив вимоги ст. 377 КПК України: у її вступній частині не зазначив осіб, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції, зокрема прокурора та ОСОБА_1, які, як вбачається з описово-мотивувальної частини ухвали, брали участь у судовому засіданні.

Оскільки суди першої й апеляційної інстанцій розглянули скаргу ОСОБА_1 з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону та дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 вересня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2008 р. треба скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_1 - направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді скарги суду потрібно виконати вимоги ст. - 236-8 КПК України, перевірити належним чином наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 вересня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 16 вересня 2008 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_1 - направити на новий судовий розгляд.