Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 червня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами цивільного відповідача ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вирок Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2008 року, яким

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

- за ч.3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 30 000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди; із ОСОБА_1 як власника джерела підвищеної небезпеки на користь ОСОБА_5 - 55 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної із пошкодженням автомобіля.

Інші цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди залишені без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2008 року вирок в частині залишення без розгляду цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він 14.12.2007р., керуючи автопоїздом "Рено-Магнум" з напівпричепом і рухаючись по дорозі від м. Бучач до м. Монастириська, на порушення вимог п.12.1, попереджувальних знаків 1.7, 1.13, 7.2.1, 7.12 Правил дорожнього руху, і продовжуючи рух по автодорозі "Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль", втратив контроль над керуванням автопоїзда, допустив занос на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "Фольксваген Пасат" під керуванням ОСОБА_8 Внаслідок ДТП ОСОБА_8 і пасажир автомобіля "Фольксваген Пасат" ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померли.

У касаційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_1 просить вирок і ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально - процесуального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд необґрунтовано відмовив у залученні до участі у справі в якості відповідача представника Старокостянтинівське відділення НАСК "Оранта", яке здійснювало страхування цивільної відповідальності власника автопоїзда "Рено-Магнум". Апеляційний суд в своїй ухвалі дійшов необґрунтованого висновку вказавши, що суд першої інстанції правильно стягнув з ОСОБА_1 - 55 000 грн. і одночасно зазначив про необхідність допустити до участі у справі в якості цивільного відповідача НАСК "Оранта".

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у своїх скаргах просять вирок і ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на те, що матеріальну і моральну шкоду необхідно стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки. Вважають, що цивільні позови в частині відшкодування матеріальної шкоди судом необґрунтовано залишені без розгляду.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2 і цивільного відповідача ОСОБА_1, які підтримали касаційну скаргу останнього, думку прокурора, який вважав, що вирок і ухвалу апеляційного суду необхідно залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга цивільного відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, а скарги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 у скаргах не оспорюються.

Покарання засудженому ОСОБА_7 призначено в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому судом враховано думку потерпілих, а тому їх доводи у скаргах про те, що суд призначив засудженому надмірно м'яке покарання, необґрунтовані.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольнивши частково позов потерпілих, без достатніх підстав і без будь - яких мотивів залишив іншу частину цивільного позову без розгляду.

Апеляційний суд переглядаючи справу обґрунтовано скасував вирок в частині залишення без розгляду позовних вимог потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, але в той же час залишив без зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь потерпілих сум на відшкодування моральної шкоди. Тобто, визнавши необґрунтованим залишення цивільних позовів потерпілих про стягнення матеріальної шкоди, апеляційний суд безпідставно залишив без зміни рішення про стягнення на користь цих же потерпілих моральної шкоди, хоча ці позовні вимоги взаємозв'язані, і в залежності від зміни чи додаткового залучення до справи цивільного відповідача, можуть змінюватися.

Крім того, зміст мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, не відповідає вимогам ст. 377 КПК України з таких підстав.

Відповідно до цієї статті, в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляція визнана необґрунтованою. Також повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі матеріалами всі доводи апеляцій і на кожний з доводів дана вичерпна відповідь.

В апеляційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_1 ставив питання про залучення до справи в якості співвідповідача представника НАСК "Оранта"(а.с.151,Т.2).

В той же час, апеляційний суд в мотивувальній частині зазначив, що суд обґрунтовано стягнув із ОСОБА_1 як власника джерела підвищеної небезпеки на користь ОСОБА_5 - 55 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної із пошкодженням автомобіля.

Визнавши доводи цивільного відповідача обґрунтованими, суд скасовуючи вирок в частині вирішення решти цивільних позовів вказав про необхідність притягнути як співвідповідача представника НАСК "Оранта", яка здійснювала страхування цивільної відповідальності власника автомобіля "Рено-Магнум".

Таким чином, апеляційний суд допустився суперечностей у висновках, які можуть істотно вплинути на правильність судового рішення при новому судовому розгляді справи в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції і апеляційний суд порушили вимоги ст. 328 КПК України, а апеляційний ще й ст. 377 КПК України, а тому вирок і ухвала апеляційного суду відповідно до ст. 398 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_1 задовольнити, а касаційні скарги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 8 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.