Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 09 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області Громова В.П. та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 26 січня 2009 року.

Вказаним вироком засуджено:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого:

- 23 лютого 2007 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

- за ч.3 ст. 152 КК України на дев’ять років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.2 ст. 15, п.п.6,10 ч.2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до цього покарання приєднано повністю покарання за попереднім вироком від 23 лютого 2007 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Як установив суд, ОСОБА_1, 27 лютого 2008 року приблизно о 14 год. 05 хв., у лісосмузі, розташованої в районі школи-інтернату для сколіозних дітей що на вул. Мендєлєєва,1 у м. Рубіжне Луганської області з метою розбійного нападу на неповнолітню ОСОБА_2, 02 вересня 1991 року та її умисне вбивство з корисливих мотивів, поєднаного із зґвалтуванням, напав не неї, і застосовуючи насильство небезпечне для життя потерпілої схопив руками її за шию, повалив на землю і став душити поки вона не втратила свідомість. Використовуючи безпорадний стан неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 перемістив її у безлюдне місце де зґвалтував. Побачивши, що потерпіла подає ознаки життя, ОСОБА_1, з метою доведення умислу на вбивство з корисливих мотивів, поєднаного із зґвалтуванням, завдав ОСОБА_2. загостреним предметом один удар в область шиї. Гадаючи, що внаслідок його дій сталася смерть потерпілої, ОСОБА_1 заволодів її майном на загальну суму 364 грн. 50 коп. Свій злочинний намір ОСОБА_1 до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілій була надана вчасна медична допомога.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.4 ст.187 на ч.2 ст. 185 КК України та виключення з обвинувачення засудженого п.6 ч.2 ст. 115 КК України і призначення покарання, відповідно до вимог ст.ст. 70, 71 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок, а справу направити на нове розслідування. На обґрунтування цього зазначає, що органами досудового слідства кримінальна справа щодо нього сфальсифікована. Вважає, що досудове і судове слідство проведено однобічно й упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що вирок суду ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_2., яким суд належної оцінки не дав. Не погоджується також з кваліфікацією його дій щодо потерпілої.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора, яка просила частково задовольнити касаційну скаргу засудженого, а касаційне подання залишити без розгляду, колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а касаційне подання слід залишити без розгляду з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 та замаху на її умисне вбивство, поєднаного із зґвалтуванням, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними в справі й дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Як свідчать матеріали досудового слідства і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й апеляційним судом у справі досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в касаційній скарзі про неповноту проведеного слідства у справі є необґрунтованим.

При цьому суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази та у відповідності до вимог процесуального закону вирішив усі заявлені клопотання засудженого і його захисника.

Підстав вважати, що з боку досудового слідства чи суду в справі була допущена однобічність і неповнота, а викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у колегії суддів немає.

Так, потерпіла ОСОБА_2. під час допитів та при відтворенні обстановки й обставин події, докладно виклала дані щодо конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 зазначених у вироку злочинів.

Зокрема, з її показань убачається, що 27 лютого 2008 року приблизно о 14 год., повертаючись додому зі школи на неї в лісосмузі напав невідомий чоловік, який схопив руками її за шию, силоміць повалив на землю де став душити руками й шарфом, завдав їй удару ногою в живіт, а потім сівши зверху, продовжував душити, внаслідок чого вона знепритомніла. Коли прийшла до тями, то почула, як ОСОБА_1 застібає замок і ремінь на штанях та відчула, що в неї порізана шия і з рани тече кров. Побоюючись за своє життя, вона прикинулась мертвою і не подавала ознак життя. Коли ОСОБА_1 пішов з місця події, вона вибралася на дорогу, де зупинила автомобіль, водій якого надав їй допомогу та викликав лікарів.

Зазначені обставини злочинів потерпіла ОСОБА_2. підтвердила під час відтворення обстановки й обставин події, що стверджується відповідним протоколом.

Ці показання потерпілої знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які дослідив суд в судовому засіданні.

Так, зокрема, з показань свідка ОСОБА_3. вбачається, що 27 лютого 2008 року приблизно о 14 год., рухаючись на автомобілі по вул. Мендєлєєва у м. Рубіжне Луганської області, біля лісу він побачив дівчину, яка лежала на проїжджій частині дороги. Підійшовши до неї побачив, що вона була дуже закривавлена, пояснила що на неї напав чоловік та вдарив ножем, після чого знепритомніла.

Ці обставини підтвердив і свідок ОСОБА_4.,який пояснив, що 27 лютого 2008 року приблизно о 14 год., під час розмови по мобільному телефону з ОСОБА_2, почув її крик та звук падаючого на землю телефону. Намагався додзвонитися повторно, але вона не відповідала, а через п’ятнадцять хвилин телефон було виключено.

ОСОБА_2. під час досудового слідства впізнала ОСОБА_1. як особу, яка вчинила зазначені у вироку злочинні дії щодо неї.

Згідно протоколу обшуку, за місцем проживання засудженого, за адресою АДРЕСА_1 було вилучено мобільний телефон "Sony Ericson" К 220, який належав ОСОБА_2.

Показання потерпілої про характер та локалізацію завданих їй засудженим поранень знайшли своє підтвердження у висновках, проведених у процесі досудового слідства експертиз.

За даними судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_2. виявлена різана рана передньо-бокової поверхні шиї справа, ушкодження зовнішньої яремної вени зліва, лівої долі щитовидної залози, передньої стінки трахеї, що супроводжувалося масивною зовнішньою крововтратою і утворилися від дій гостроріжучого предмету та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння.

Крім того, у неї виявлено порушення анатомічної цілості дівочої пліви.

Згідно з висновками судово-імунологічної експертизи, у потерпілої виявлені сперматозоїди, походження яких від ОСОБА_1 не виключається.

Проведеною у справі експертизою встановлено, що фрагмент волокна, виявленого в піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілої, має однакову природу, колір, відтінок, насиченість та морфологічні ознаки з волокнами, які входять у склад штанів, вилучених у ОСОБА_1 під час огляду місця події.

Висновки зазначених, а також інших проведених у справі експертиз, належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами, а тому підстав сумніватися в їх достовірності чи вважати недопустимими доказами, на що вказує у касаційній скарзі засуджений, не вбачається.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме ОСОБА_1 вчинив зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_2. та замах на її умисне вбивство, поєднаний із зґвалтуванням.

Всупереч доводам касаційної скарги цими доказами встановлено, що сам характер дій ОСОБА_1, свідчить що він діяв цілеспрямовано і активно з єдиним умислом, направленим на зґвалтування неповнолітньої потерпілої та позбавлення її життя, поєднаного із зґвалтуванням.

Тобто ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця – настання смерті ОСОБА_2., але цей злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, - внаслідок своєчасного виявлення пораненої, яку він залишив вважаючи мертвою, і своєчасного надання їй необхідної медичної допомоги.

Давши належну оцінку доказам, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 15, п.10 ч.2 ст. 115 КК України і підстав для їх перекваліфікації, колегія суддів не вбачає.

Доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що матеріали справи сфальсифіковано, а вирок ґрунтується на суперечливих доказах є безпідставними, оскільки зазначені доводи ретельно перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження про що у вироку наведені докладні мотиви.

Не ґрунтується на матеріалах справи і твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що мобільний телефон ОСОБА_2. було підкинуто працівниками міліції до його квартири.

Ці заперечення проти звинувачення були детально розглянуті апеляційним судом і спростовані наведеними у його вироку доказами.

Водночас висновки суду про те, що ОСОБА_1 вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_2. ще й з корисливих мотивів, є суперечливими і не підтверджені встановленими судом фактичними обставинами.

Органи слідства і суд допустили протиріччя, вказавши два мотиви вчинення замаху на умисне вбивство. В той час коли за обставинами справи злочинні дії засудженого не мали перерви у часі, були послідовними і напад його з метою зґвалтування потерпілої закінчився замахом на її вбивство.

Тобто, у цьому випадку, під час здійснення засудженим протиправних дій домінуючим був мотив зґвалтування потерпілої поєднаного з її умисним вбивством.

Таким чином, дії ОСОБА_1 щодо викрадення майна ОСОБА_2. на загальну суму 364 грн.50 коп., вчинені ним після зґвалтування потерпілої поєднаного із замахом на її умисне вбивство, повинні кваліфікуватися як таємне викрадення чужого майна, а оскільки сума викраденого є меншою за встановлений для 2008 року на рівні 772 грн.50 коп. мінімум, необхідний для визнання протиправних діянь злочином, вирок суду в частині засудження ОСОБА_1, за ч.4 ст. 187 КК України є незаконним і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

З наведених підстав підлягає виключенню із вироку кваліфікуюча ознака вчинення засудженим замаху на умисне вбивство потерпілої - з корисливих мотивів.

Покарання ОСОБА_1 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу винного та обставин, що пом’якшують покарання.

Підстав для пом’якшення покарання засудженому, з урахуванням змін внесених до оскаржуваного вироку, колегія суддів не вбачає.

Касаційне подання, подане заступником прокурора Луганської області Громовим В.П., на вирок апеляційного суду Луганської області від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 розгляду не підлягає, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 384 КПК України він не є особою, яка вправі його подати.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Луганської області Громова В.А. залишити без розгляду.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок апеляційного суду Луганської області від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 у частині його засудження його за ч.4 ст. 187 КК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

Виключити з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку замаху на умисне вбивство - з корисливих мотивів.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 15, п.10 ч.2 ст. 115 КК України, на десять років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно на тринадцять років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.