Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 2 " червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин Польщі, не працюючий, не судимий,

засуджений за ст. 196 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

В апеляційному порядку вирок не розглядався.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19 липня 2007 року приблизно о 10 годині біля належного йому будинку АДРЕСА_1, з метою спалення сміття розвів вогнище. При цьому ОСОБА_1 по причині злочинної недбалості не вжив заходів для того, щоб не виникло загоряння сухої трави в районі вогнища, у результаті чого вогонь поширився по АДРЕСА_2 по цій вулиці, в якому перебували ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також загорівся дерев'яний вагончик на території ділянки АДРЕСА_3, що належав гр.ОСОБА_5.

Намагаючись урятуватися від пожежі, ОСОБА_2 вискочила з вікна будинку і отримала термічні опіки 3-4 ступеню 70% поверхні тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, з якими була доставлена до Феодосійської міської лікарні і від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також у результаті пожежі згорів належний гр.ОСОБА_5 будівельний вагончик вартістю 10000 грн. та столярні вироби на суму 5000 грн., які знаходились у вагончику, і таким чином гр.ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 15000 грн..

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок у зв'язку з порушенням вимог кримінального закону та невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину й особі засудженого, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на те, що знищення майна гр.ОСОБА_5 внаслідок злочинної недбалості засудженого ОСОБА_1 не перебуває у причинному зв'язку з отриманням потерпілою ОСОБА_2 термічних опіків та настанням її смерті, що посилання суду на щире каяття ОСОБА_1 не об'єктивне, а при звільненні його від відбування покарання з випробуванням суд не врахував наслідків скоєного злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання та просила скасувати вирок також у зв'язку з порушенням прав потерпілої ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Потерпіла ОСОБА_6, яка мешкає у м.Шостка Сумської області, із матеріалами справи не ознайомилась. Повідомлення про дату попереднього розгляду кримінальної справи на адресу потерпілої ОСОБА_6 не надсилалось, про дату судового розгляду справи потерпілій ОСОБА_6 теж не було повідомлено, у судовому засіданні, яке відбулося 27 червня 2008 року, потерпіла присутня не була.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, що закріплені у ст.ст. 240, 254, 267 КПК України, призвели до порушення принципу рівності прав сторін у судовому розгляді, яке колегія суддів вважає істотним, оскільки це порушення перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний вирок. У зв'язку з наведеним вирок підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на нове розслідування, в ході якого належить забезпечити неухильне дотримання передбачених процесуальним законом прав потерпілої особи.

Диспозиція ст. 196 КК України встановлює кримінальну відповідальність за необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей. Тобто тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей мають перебувати у прямому причинному зв'язку з необережним знищенням або пошкодженням чужого майна. Даний злочин відноситься до категорії злочинів проти власності.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у необережному знищенні майна гр.ОСОБА_5, яке було розташоване на території ділянки АДРЕСА_3, що призвело до загибелі гр.ОСОБА_2, яка вискочила у полум'я з будинку АДРЕСА_2.

В основу вироку суд поклав, зокрема, дані протоколу огляду місця події, акту про пожежу та висновку пожежно-технічної експертизи. Згідно з протоколом огляду місця події, навколо будинку АДРЕСА_2 згоріла трава, а дані про його пошкодження відсутні. Згідно з актом про пожежу №76 від 19 липня 2007 року, пожежею знищено покрівлю сараю по АДРЕСА_2 та суху траву площею 10 га . Згідно з висновком пожежно-технічної експертизи, осередок загоряння був розташований поблизу будинку АДРЕСА_2, а причиною пожежі, яка відбулася 19 липня 2007 року на території домоволодіння АДРЕСА_2, є загоряння пожежного навантаження (в даному випадку сухої трави) від вогневого джерела загоряння - полум'я сірника, запальнички тощо.

Власника будинку АДРЕСА_2 потерпілим у справі не визнано.

Дійсно, ні досудовим слідством, ні судом не було встановлено, що гр.ОСОБА_2 загинула внаслідок знищення майна, розташованого по АДРЕСА_2, або майна потерпілого ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_3, тому колегія суддів погоджується з доводами касаційного подання про необхідність проведення у даній справі додаткового розслідування з метою перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 196 КК України, та правильної кваліфікації його діянь.

Також, з огляду на обставини справи та наслідки у виді загибелі молодої дівчини, застосування місцевим судом положень ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, дійсно є безпідставним, а висновок місцевого суду про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання - передчасним.

Таким чином, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа відносно нього - направленню на нове розслідування, під час якого слід більш ретельно дослідити обставини справи і наслідки пожежі, забезпечити передбачені кримінально-процесуальним законом права потерпілої ОСОБА_6, перевірити наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 196 КК України, правильно кваліфікувати його діяння та, у разі визнання його винуватим, призначити покарання, яке було б необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, кримінальну справу направити на нове розслідування.