Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на судові рішення щодо неї.

Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 1 жовтня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 гривень.

У справі розв’язано цивільний позов.

ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона, за обставин викладених у вироку, 7 жовтня 2007 року на ґрунті неприязних стосунків спричинила умисне легке тілесне ушкодження ОСОБА_6,

Засуджена у своїй касаційній скарзі посилається на те, що апеляційним судом на порушення вимог ст. 49 КК України її не було звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу – закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора на часткову підтримку скарги; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і засудженою не оспорюється.

Дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно, що також нею не оспорюється.

Як видно з матеріалів справи, в апеляції на вирок місцевого суду та в суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 зазначала, що не вважає себе винною, оскільки вона діяла в межах необхідної оборони. Саме з цих підстав засуджена просила скасувати вирок щодо неї і закрити справу. Оскільки згоди на закриття справи щодо неї у зв’язку із закінченням строків давності ОСОБА_5 не давала, апеляційний суд був позбавлений можливості звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Разом із тим, враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину і до набрання вироком щодо неї законної сили минули передбачені ч. 1 ст. 49 КК України строки, засуджена відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України підлягає звільненню від покарання.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 1 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити, звільнивши засуджену від покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України.