Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 5 серпня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Постановою слідчого СВ ПМ ДПІ в Одеській області від 20 липня 2009 року порушено кримінальну справу щодо голови правління ЗАТ "Заплазький цукровий завод" ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2009 року задоволено скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу було порушено з дотриманням вимог ст. 94 КПК України при наявності достатніх підстав та приводів, проте судовими інстанціями постанову про порушення кримінальної справи незаконно скасовано.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови органу досудового слідства, приводом для порушення даної кримінальної справи явилось безпосереднє виявлення органом дізнання ознак складу злочину у діях голови правління ЗАТ "Заплазький цукровий завод" ОСОБА_5, а підставою - матеріали дослідчої перевірки, згідно з даними якої голова правління ЗАТ "Заплазький цукровий завод" ОСОБА_5, уклавши договір із директором ТОВ "БК "Будімпекссервіс" Штаньком О.О. по операції з розробки проектно-кошторисної документації виробничо-складського терміналу "Фішмаркет", із метою ухилення від сплати податків умисно зависив податковий кредит за жовтень 2008 року, що призвело до несплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 1 600 000 грн.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що податкові зобов'язання, які виникли за результатами зазначеної перевірки, на час судового розгляду справи не узгоджені, триває процедура оскаржування рішень податкових органів у господарчому суді.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", я кщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Однак із матеріалів справи убачається, що підставою для порушення даної кримінальної справи явились не тільки дані акту планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 8 травня 2009 року та податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2009 року, а й інші, зібрані у ході дослідчої перевірки дані, які стали підставою для порушення цієї кримінальної справи, які містяться у висновку спеціаліста НІЕКЦ ГУМВС України в Одеській області від 24 червня 2009 року, поясненнях ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, податкових звітностях ЗАТ "Заплазький цукровий завод" і ТОВ "БК "Будімпекссервіс".

Зазначені обставини потребують належної перевірки й у зв’язку з цим – проведення кримінально-процесуального провадження у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 2368 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення цієї постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи. Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення кримінальної справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений до цього порядок (ст. 98 КПК України). Проте, суд ці вимоги закону порушив і увійшов в оцінку доказів, які були зібрані уповноваженими особами.

Апеляційний суд помилки суду першої інстанції не виправив.

Тому рішення судових інстанцій є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути враховано наведене у даній ухвалі, перевірені доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від установленого повинно бути прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.